Смерть лева Сесіла мала сенс Quotes

“«Долітало» — це таке дієслово, яке пояснювало хтонічний, безособовий порядок війни. Хаос війни, в якому страшно було шукати винних, оскільки винні прикидалися рятівниками, а невинні проголошувалися звірами.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Ти нафарбувала нігті — собі й бабусям, що сиділи весь серпень чотирнадцятого в підвалі власного дому. Можливо, спершу їх треба було погодувати. Але нігті — твій дурний манікюр — точно повернули їх до живого. Бо мертві не волають: «Петрівна, ти здуріла? Куди тобі червоний? У нашому віці треба безцвітний, скромненький».”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Від бажання бути людиною, а краще — хорошою, дехто робить дурниці, а дехто — всіляке добро.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Нельзя требовать от людей, чтобы они своим простым глазом могли видеть, как кто-то рядом истекает кровью. Тем более если он молчит. Если бы она сказала, то — конечно. Конечно, все бы, потому что люди же, потому что солидарность, потому что кто, если не мы. Но она ничего не сказала. А значит, виновата сама.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Безвісти — це не про безсмертя. Це про муки, які ніколи не завершаться, не перейдуть у тугу й смуток. Безвісти — це безплідна кривава надія: заглядати в незнайомі обличчя, прислухатися до кроків на сходах, вдивлятися в незнайомий номер і крик: «Візьміть хтось слухавку. Візьміть хтось. Я не можу».”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“By the standards of war, Maria was a useless human being. They didn’t need bookkeepers or painters of pimpled faces at the front. Sometimes Maria would convince herself that making people beautiful for their burial was something, but what burials will there be if nuclear winter destroys everyone made-up or not very? How will anyone be buried if the whole Earth becomes one mass grave, and beauty is forgotten, an impossibility?”
― Olena Stiazhkina, Cecil the Lion Had to Die

“Angelina had already worked out the formula for miracles when she was little: a miracle is when something comes from nothing.”
― Olena Stiazhkina, Cecil the Lion Had to Die

“Are you humans or what' works. The farther west you go, the better it works. The desire to be human, or rather, a good human, makes some people do stupid things, and others do a lot of good.”
― Olena Stiazhkina, Cecil the Lion Had to Die

“Алексєй його звати, срака ти мотика, скуйовджена пика – відповіла тітка Таня.
Саме цими словами. Перекладати їх не випадало. У новому «русском мірє» Донецька, як, зрештою, і в старому, у магазинах ніколи не продавалася «свєкла». І «свьокла» теж ні. Їх просто неможливо було ані купити, ані навіть замовити продавчині. Тільки буряк. Ну й срака-мотика.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Останнім часом вони не жартують. Дуже багато лиха, а буде більше. Їхнє бачення майбутнього – коротке. І вони звикли до того, що великого задуму не бачать і не побачать ніколи. Бабá і Шубін – печальні дива. Дива останнього шансу, останнього стрибка, яким можна подолати темряву, але не завжди виходить. Вони не підпалювачі, це Баба так, з розпачу й іноді. Вони пожежники стихійного лиха.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Однажды превратившись в красавицу, всякая лягушка верит, что все дело в шкурке. В крайнем случае — в поцелуе. Но только не в ней самой. И лягушки весело покупают шкурки, собирают поцелуи, боятся носить ночью — при муже или при парне — то лицо, которое есть.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Полезность любой работы надо считать от войны.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Смерть Сесіла мала сенс. Так принаймні писали газети. Сенс полягав у тому, що у Сполучених Штатах і Франції змінили природоохоронне законодавство, а Оксфорд зібрав мільйон пожертвувань для підтримки дикої природи. Смерть Ксанду сенсу не мала.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Це якби з тепер можна було стріляти в учора.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Руку… Руку, мабуть, треба було поховати. Із надгробком якимось? Носити їй квіти, розмовляти, щось обіцяти? Що? Підстригати, наприклад, нігті — собі та іншим. Накачати на тій, що залишалася, біцепс усім на заздрість. Скрипка, знову ж таки. Освоїти скрипку… «Ми любимо обіцяти мертвим, — думає Льоха. — Треба було поховати. Зрештою, а куди вони її поділи? Куди діваються руки, ноги, обпалені шматки шкіри, уламки кісток? Куди вони йдуть із Дніпровського шпиталю? У яму для частин тіла, які вже не пригодяться? Просто жах із фільму жахів. Чемпіон».”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Я багато говорю, да? Раніше я просто волав, а тепер ще й постійно щось кажу. Це тому, що немає слів. Я перестав їх розпізнавати. Усі як чужі. Не знаю, на які можна опертися, а які — обов’язково зрадять. Я просто ллю слова, боюся опинитися в тиші.  — Як мій папа, — каже Гаська. — Він також”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Думалося тоді й до того - завжди, що тільки та любов, яка не розділена на всіх, є щирою й правильною. Та, у якій «єдина моя» або «мій єдиний» обіймами, поцілунками, спільним диханням, тривогою можливої втрати зростає до космічної винятковості, до абсолютної закритості, в якій немає місця іншим. Тільки та, яка заперечує й забороняє цілий світ, справжня.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“У глобальному світі, де люди давно не прив'язані до місця, війна повертає поняття дому. Тягне-притягує туди, куди
ти не можеш потрапити. Але можеш повернутися.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Людям треба любити когось беззастережно. Батьків - не виходить, дітей - не вміємо, сусідів - боїмося, колег - ненавидимо, односельців - стидаємося. Папужки - саме воно. Коти - непогано, рибки. Із собаками треба гуляти, але дехто - може. Ящірки - прекрасні, жеруть мух, мухи продаються окремо. На щастя, мух не розводять, тому на корми їх не шкода. Чуєш?”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Моя вчителька — вата.
Моя вчителька — красива. У неї сірі вуха, волосся в носі й жодного дня з радянського минулого. Вона пахне кислою капустою. Вона любить щі. У неї красиві чоботи, вони називаються копита. У неї є дві звивини. Одна називається "Замир". Інша "Мижебратья". У неї є й інші звивини, однак вона ними не користується без наказу командира. Якщо правильно врахувати вітер, вона опиниться в Москві. Моя вчителька — вата. Вона дасть нас всіх убити і з'їсти. Її саму вже з'їли.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“За хорошей большой идеей можно спрятать любую смерть, и даже не одну.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Все улицы того района, где жила Христина, начинали свое название со слова «вальд». Почти все. Многие. Вальд — это лес. Лес — хорошее мирное слово, без угроз и политических контекстов. Каждый маленький «вальд», застроенный чудесными домами, был ручьем, который впадал в море — настоящее лесное море, где деревьям не стригли челку, где не одомашнивали траву и кустарник, где гравия на дорожках, если они были, было ровно столько, чтобы путь не затерялся в грязи. Где ветер гнал мягкие волны, где было тихо, торжественно и бескрайно. Большой Вальдридгоф — шестьдесят тысяч могил.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс

“Слов много, но они наваливаются толпой, правил в которой не существует, потому что забыты, а объяснения — слишком нелепы. Слишком нелепы или ненадежно (но сейчас-то какая разница?) спрятаны, лениво прикопаны и никому не нужны. Всякий раз, когда Финк пытается рассказать себе или другим, которых не очень много, о том, что это было, он чувствует привкус угольной пыли и типографской газетной краски. Толпа разбегается, и он не знает, за кем бежать, какие слова считать своими. Всякий раз он выбирает неправильно. Слова дразнят его непослушанием, утраченными навсегда смыслами, которых, возможно, они вообще никогда не имели. И он говорит, как может, подпрыгивая на бюрократических кочках, запутывая временные петли, удивляясь пустотам, в которых еще вчера было много важного, а теперь стыд и в лучшем случае — бесчувствие. Он разрешает, нет, даже приказывает себе говорить и часто пользуется случайно пойманными, всплывшими или выскочившими из-за угла словами. Стыдится, но обещает объяснить, если будет непонятно.”
― Олена Стяжкіна, Смерть лева Сесіла мала сенс