українці Quotes

Quotes tagged as "українці" Showing 1-8 of 8
Віра Агеєва
“Історія культурних зв'язків між Україною і Росією - це історія великої і ще не закінченої війни. Як усяка війна, вона знає наступи і відступи, знає перекинчиків і полонених. Історію цієї війни треба вивчати."
Шевельов”
Віра Агеєва, За лаштунками імперії

Віра Агеєва
“Боротьба за владу між переможцями й переможеними - це завжди боротьба за пам'ять. Навіть зовсім уже безчільний узурпатор прагне легітимізувати свої завоювання й шляхетно виглядати в очах сусідів.”
Віра Агеєва, За лаштунками імперії

Lina Kostenko
“Час неосяжний, коли він категорія Вічності. А звичайний наш час, повсякденний, мигтить-мигтить, його завжди не вистачає. Він летить, мов експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній. Пролітаємо крізь події, підбиваємо підсумки на льоту. Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.”
Ліна Костенко, Записки українського самашедшого

Ziemowit Szczerek
“Тут можна було впиватися локальним гардкором, як впивалися ми — бідні п'яні дурні з калічної країни, які раділи, що їм вдалося знайти ще більшого каліку за себе.”
Ziemowit Szczerek, Przyjdzie Mordor i nas zje, czyli tajna historia Słowian

“- Ви думаєте, ми українці, усі поголовно родичі? - засміявся Павло.

- Ми, французи, - одна нація, незважаючи на те, що говоримо різними говірками! - спокійно сказала Шанель.- Чому б вам не відчувати те саме?”
Dorje Batuu, Коко 2.0

Віра Агеєва
“Історію підкореного народу довго намагалися розповідати брутальні переможці, позбавляючи підпорядкованих їхнього права свідчити про себе самих.”
Віра Агеєва, За лаштунками імперії

Віра Агеєва
“Ствердження безвартісности російської літератури пов'язане якраз із комплексом загроженої культури.”
Віра Агеєва, За лаштунками імперії

Сергій Жадан
“Завтра все буде інакше, завтра все буде, як завжди, буде, як раніше: розмірені дні, вдома, де кожен займається своїм, де все на своїх місцях, де немає нічого зайвого й непотрібного. Ранки, наповнені хатніми клопотами, робота, до якої звикаєш, як до одягу: не тисне, не заважає, носиться, доки носиться. Тихі вечори, темні ночі. Стільки в усьому цьому, виявляється, втіхи, стільки тепла. Варто було потрапити сюди, в середину пекла, аби відчути, як багато ти мав і як багато втратив.”
Сергій Жадан, Інтернат