Жертвам сниться велика воєнна перемога Quotes

“Що в цей час відбувалось із мешканцями міст? Із тими, які традиційно гидують кров’ю? Бійню своїх співвітчизників вони сприймають з відразою та обуренням, приділяючи достатньо уваги філософським роздумам, історичним паралелям і різноманітним поясненням. Але, коли у ЗМІ з’являються світлини, на яких знавіснілим злочинцем, жорстоким убивцею, є хтось із їхнього народу, а жертва — з іншого, ось тоді наші громадяни (байдуже, чи йдеться про журналістів, політиків, інтелектуалів чи сантехніків) передусім заперечують очевидний факт, стверджуючи, що побачена ними світлина насправді вигадка, монтаж та ворожа пропаганда. А коли вже неможливо заперечувати здійснені жорстокі вбивства, тоді вони починають закидати, що злочин скоїли російські або англійські найманці, лише «аби нам нашкодити».”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Смерть комунізму за демократичних умов має означати і смерть антикомунізму, так само, як кінець фашизму поклав би край і антифашизму. Інакше станеться так, як в американських фільмах: кожен антикомунізму і антифашист віднайде у людині, з якою у чомусь не погоджується, свого ворога — комуніста та фашиста.

Тоталітарна свідомість всього-на-всього міняє кольори та етикетки.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Національна популяризація держави через спорт має своє справжнє значення лишень у країнах, які далекі европоцентричному погляду. Так, скажімо, Ефіопія, крім постійного голоду, стала відомою ще й своїми бігунами, в той час як Камерун став важливим для світу явищем, завдячуючи своїм футболістам. Про деякі центральноафриканські країни, можливо, вперше почули після того, як їхній бігун своїм сенсаційним результатом перевершив усіх своїх супротивників. Дискутивним, звісно, є політичний бік такої популяризації своєї держави. Постає питання, яку користь, окрім символічної, здобув Мозамбік завдяки своїм знаменитим жінкам-бігункам на середні дистанції.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Війни розпочинаються через прості й усім зрозумілі причини, їх завжди можна передбачити і завжди можна зупинити ще до їхнього початку. Проблема лише в тому, що жертви ніколи не можуть переконати кривдника відмовитися від його задуму.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Гортаючи різдвяні номери західних газет і порівнюючи їхні та наші статистики страхів, ми доходимо висновку, що вони бояться їздити в ліфті, перебувати у замкненому просторі, бояться таблетоманії, СНІДу, лоботомії, невідомих, досі не вивчених хвороб, старіння і зморшок, темряви, шуму й тиші, сусіда з бейсбольною битою, дітей і дорослих, диких і домашніх тварин, емігрантів та корінних мешканців, в той час як люди у Хорватії та Боснії (можу припустити, що і в Чечні) бояться лише того, що новий рік стане ще гіршим за попередній.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“З погляду вічності країні краще мати письменника, який є політичним перевертнем, художника, позбавленого усіляких моральних принципів, і митця, який навіть не знає, де його батьківщина, аніж не мати взагалі ні письменника, ні художника, ні митця.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Добро переможе зло тільки тоді, коли добрі подолають злих. А коли це станеться, знають лише ті, хто беззаперечно вірить в ідолів.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Дискурс, якому дає початок фраза про добро і зло, в багатьох аспектах є схожим на той, в якому мовиться, що «труднощі буде подолано» після того, як «буде зроблено усі потрібні висновки», тобто, як ми бачимо, тотожний соціалістичному самоуправлінському дискурсу, який через нестачу аргументів ідеально розвинув уміння завуальовано говорити та перефразовувати. Якщо у промові виникала незручна пауза чи дірка, яка загрожувала проковтнути усі попередньо вимовлені слова чи викликати безкрайньо довгі пояснення, які знову ж таки могли спричинити нові труднощі, тоді мудрий, далекоглядний політик просто обмежувався простим закляттям «буде зроблено усі потрібні висновки». Це його ні до чого не зобов’язувало, а до майбутньої відповідальності за те, що він наобіцяв протягом свого виступу, й поготів. Якщо ж, приміром, «висновків не буде зроблено», всупереч суворому імперативу промовця, тоді проблема полягатиме власне у висновках (хто винен у тому, що їх так і не змогли зробити), а не у тому, що оратор переливав із пустого в порожнє.

Те саме і з фразою, яка сьогодні також часто використовується і яка стверджує, що добро врешті-решт переможе зло. Людина, яка її вимовляє, в жодному разі не може бути відповідальною за її втілення у життя: справді, хто б наважився подумати, що одному великому, обраному народом політику можна повісити на шию ярмо відповідальності за невиконання прямої Божої волі і бажань космічних сил. Будемо відвертими, він промовив щось, за що ніхто не може бути відповідальним. Ба навіть і Бог, бо Бог відповідає самому собі та ідеї про себе.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Ніколи раніше, як зараз, не було ясно, що існують народи першого і другого сорту, що існують більш сильні та інфернальні раси, що одним дозволяють геноциди, доки інших звинувачують у порушенні прав полярних ведмедів.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“На початку нашої війни і десять вбитих було занадто, а сьогодні серби можуть винищувати цілі міста, ще й частина західної світової спільноти буде їм аплодувати; і навіть більше: британський та французький міністри зовнішніх справ прислужують головному кату в його сатанинській місії.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Звичайно, якщо НАТО ставиться до четницьких воєнних позицій набагато обережніше й уважніше, аніж ставилася б до бомбардування Білого дому, Дувру чи палацу британської королеви, тоді кожен може виснувати те, що вже давно зрозуміли серби. А саме: немає такого геноциду, такого масового вбивства і такої випаленої землі, які б спонукали імпозантний військовий союз західного світу зробити дещо більше від тієї культової обіцянки: «Зараз я тебе насварю!».”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Суспільство, в якому активно насаджується учнівська неземна любов до навчальних закладів, не може бути розумним суспільством. Справді, школу неможливо любити. Вона починається як присилування, продовжується як звичка, а вже після кількох років її починають сприймати як потребу. Але не як потребу, яку можна любити! А чи буде хтось освіченим чи неосвіченим, узагалі не залежить від його любові до школи.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Погані спогади не можна знищити ні політичним декретом, ні рішенням людини, аби більше їх не згадувати. Вони залишатимуться доти, поки триватиме колективна чи особиста свідомість, яка цю назву пережила. Югославія є лише одним із поганих спогадів. Вона зникне, як болюче для душі поняття, коли вимруть усі покоління, які її пережили. До того часу існуватимуть і югославські каструлі, і автомобілі крагуєвської «Застави», і поліетиленові пакети, і готельні рахунки. Тому всіма цими речами не потрібно занадто серйозно перейматися.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Любов до дрібничок є насправді любов’ю до часу, який давно сплинув. Це різновид опредметненої ностальгії, яка може проявлятися у найрізноманітніші способи, але однаково стосується як звичайнісінького телевізора, так і шаблі XVIII століття. Так само, як людина пов’язана з любов’ю і дружбою, вона пов’язана і з речами. І коли вона втрачає їх, то позбувається важливої частини своєї індивідуальності. Як вівтар у церкві — предмет духовної ідентифікації, так і старовинний кишеньковий годинник може бути предметом особистої ідентифікації. І вівтар, і годинник можуть матеріально знецінитися, але це взагалі не має значення.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“З першого дня, першої гранати і першого пострілу жертвам сниться велика воєнна перемога. Вона підтвердить, що їх депортували та вбивали недаремно і що спогади про мертвих, спалені та полишені міста мають якийсь глибший, метафізичний сенс.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Місто з кожним днем все більше вимирає, поволі щезаючи з лиця землі. Люди бачать, що сили вичерпалися, кінець близько, але тверезе враження незацікавленого спостерігача стверджує: агонія може тривати ще довго, дуже довго. У кишенях люди ще мають марки, ще є живі, яких можна послати на смерть, ще є ті, для кого війна — це комп’ютерна гра, у якій назавжди з екрана зникають тисячі і тисячі Божих створінь.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Нещодавно, доки ще стара Максимовичка була живою, я прочитав сповідь одного посткомуністичного писаки у посткомуністичній газетці, що він «продержавний митець». То є, наче, честь, бо це більше не «їхня» держава, то «наша» держава. Людина справді пішла на страшний ризик! Бо коли ти одного разу погодився бути продержавним митцем, то повинен стійко захищати усі хиби поганого і зіпсованого функціонування державного апарату. Тут не йдеться лише про геноцид, як у випадку вождя Деси, це може бути не налагоджене функціонування пенсійного і соціального забезпечення, державна байдужість до дельфінів і дошкільнят. Становище продержавного митця є вкрай ризикованим та згубним, навіть якщо допустити, що держава настільки добра, що не припускатиметься подібних помилок. Бо і найліпша держава функціонує лиш трошки краще від пересічної газетної статті. Інакшою, звісно, є справа з Батьківщиною, бо про неї писатимеш із будь-якого Куточка землі, адже до неї завжди лине серце та спішать думки.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Але існує дещо спільне в усіх війнах на світі: відчай і нещастя, а також сподівання на велику воєнну перемогу, якої, між тим, ніколи не буде.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“Якщо перемоги не трапилося дотепер і напевне її не станеться і надалі, залишається лише одна-єдина можливість: примирення. Залишається зв’язок між братами — Каїном та Авелем. А для чого ж тоді люди гинули впродовж війни? Для того, аби примирення стало можливим та реальним. Для примирення потрібна набагато більша сміливість, аніж для ведення війни. Для примирення потрібно перебороти власну погорду.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога

“У нашій війні було неможливо перемогти. Мабуть, узагалі у жодній з воєн неможливо перемогти. Але про це не можна говорити у присутності міністрів, генералів та патріотів. Вони постійно переконують військо та народ у тому, що перемога вже не за горами. Вони переконані, що саме в цьому сенс війни.”
― Miljenko Jergović, Жертвам сниться велика воєнна перемога