A Redbird Christmas Quotes

“To Toot One’s Own Horn Is Unattractive.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Oswald welcomed the cooler weather because in the following days he discovered it brought winter sunsets, and the river sunsets were different from anything else he had ever seen. They mesmerized him.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Seated in a car full of women, squashed between his six-foot landlady and Sybil Underwood, having to listen to them talk nonstop all the way to Atlanta and back, was too much for him to bear.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Mildred had had a few men friends after that, but she never really loved any of them. None could ever compete with the one that got away.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“See what I mean? She thinks she sees all kinds of things out in the yard. Last week it was flying turtles.” She walked over and picked up his dishes. “I’m not sure if it was that fall she took a while ago or just her age; she’s older than God.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Освальду здавалося, що всі інші з'явилися на цей світ із переліком вказівок, окрім нього”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“All he was doing was just sitting around killing time, looking at the birds and waiting to die.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“As he reached the river, Oswald suddenly felt as if he were walking around in a painting. Then it dawned on him. Everywhere he looked was a painting! Everything was alive with color: the water, the sky, the boathouses that lined the rivermwith red tin roofs, silver tin roofs, and rusted orange tin roofs. Red boat in a yellow boathouse. Green, pink, blue, tan, yellow, and white boathouses. The wooden pilings sticking out of the water were a thousand different shades of graym and each individual piling was encrusted with hundreds of chalk-white barnacles and black woodpecker holes. Even the grain of the wood and the knots on each post differed from inch to inch and pole to pole.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Nothing had come easy to him. School, sports, or girls... it seemed to Oswald that everyone else had come into this world with a set of instructions but him. From the beginning he had always felt like a pair of white socks and brown shoes in a roomful of tuxedos. He had never really gotten a break in life, and now it was all over.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“With the last of the sun fading, he could see the reflection of the green lights on the docks across the way and the stars twinkling in the river like small diamonds. What a show. This was better than any movie he had ever seen, and it was different every night. It was so wonderful at times he felt he wanted to do something about it, to try and stop time, make it last longer, but he didn’t know what to do.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“...думав про те, яким дивним явищем є час і як, здається, його ніколи не буває стільки, скільки треба. Завжди або забагато, або замало

Ще одне Різдво”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“...але таке життя, правда ж? Прикипаєш усім серцем, а тоді втрачаєш (Рой)

Велике місто”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“Стояв яскраво-блакитний ранок, і сонце виблискувало на воді, доки Клод прямував човном до широкої частини річки. Поруч них пролетіли кілька зграй пеліканів, так близько, що майже можна було простягнути руку і доторкнутися. Вони зупинилися посеред річки. Вода стояла мирна й непорушна, і навколо панувала тиша - окрім слабкого сюрчання катушки на Клодовій вудці й ледь чутного плюскоту, з яким наживка падала у воду

Різдвяна вечеря”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“Хоч уже й настала десята година, ніч іще була тепла й приємна, місячне світло лилося крізь гілки, і було втішно йти вулицею та бачити, як у будинках горять ялинкові вогники

Вечеря о шостій”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“Зранку двадцять другого грудня, прямуючи на каву до Роя, Освальд побачив, що величезний кипарис біля громадського центру прибрано сотнями ялинкових прикрас, а також срібними й золотими гірляндами

Вечеря о шостій”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“Уздовж вулиці коридором вишикувалися пишні дуби, і з кожного звисали довгі сірі стрічки іспанського моху. Гілки були такі великі, що переплелися посеред шляху й утворили запону з тіні, скільки сягало око. Будинки обабіч вулиці, які він проминав, були акуратними маленькими доглянутими бунгало, і в кожному дворі росли кущі, всипані великими червоними квітками, схожими на троянди

Мила серцю Алабама”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“Знайшовши своє справжнє кохання, ні з ким іншим бути не захочеш

Алло, операторко”
― Фенні Флеґґ, A Redbird Christmas

“Як можна зупинити плин часу? Він розумів, що з кожним прожитим днем його залишається дедалі менше, і нікому несила це змінити.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Так, він справді кардинал, але ми йому про це не кажемо. Ми кажемо йому, що він звичайний горобець. Він і так надто сильно собою пишається.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“As he reached the river, Oswald suddenly felt as if he were walking around in a painting. Then it dawned on him. Everywhere he looked was a painting! Everything was alive with color: the water, the sky, the boathouses that lined the river with red tin roofs, silver tin roofs, and rusted orange tin roofs. Red boat in a yellow boathouse. Green, pink, blue, tan, yellow, and white boathouses. The wooden pilings sticking out of the water were a thousand different shades of gray and each individual piling was encrusted with hundreds of chalk-white barnacles and black woodpecker holes. Even the grain of the wood and the knots on each post differed from inch to inch and pole to pole.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Треба дуже-дуже сильно захотіти, і якщо цьому судилося, то так і буде”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Яким дивним явищем є час і як, здається, його ніколи не буває стільки, скільки треба. Завжди або забагато, або замало. Перш ніж Освальд отримав прогноз від свого лікаря, час був лише тим, що він іноді перевіряв на кружальці, яке цокало на його зап'ястку, щоб подивитися, ще рано чи вже пізно. Тепер, осмислюючи своє життя, він розумів, що більшість часу прожив, чогось чекаючи.Дитиною - чекаючи, коли його всиновлять. Чекаючи, доки виросте. Чекаючи, доки мине застуда чи зростеться зламана кістка. Чекаючи, доки познайомиться зі своєю судженою, знайде потрібну професію, стане трішки щасливіший, знайде причину жити, - аж тут його час скінчився. Тепер чекати було нічого, а він так і не знайшов те, чого шукав, доки не взявся за малювання, і то це сталось надто пізно.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Освальд нахилився і прошепотів до Френсіс:
— як же чудесно, ще одна маленька пташка змогла змінити життя стількох людей!
І мав рацію.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“А в сусідньому будинку Освальд сидів у своїй кімнаті й думав про те, яким дивним явищем є час і як, здається, його ніколи не буває стільки, скільки треба. Завжди або забагато, або замало.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Він питав себе, чому медсестри не роблять уколів і тим людям, які чекають закінчення операцію, щоб заспокоїти їх теж?”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Дорогою додому Освальд замислився над ситуацією і питав себе, що гірше: бути акордеоністом чи алкоголіком. І вирішив, що грець його знає.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“Не потрібен вам рятувальний жилет. Боже, якщо потрапите у воду, алігатори зжеруть вас іще до того, як ви встигнете втонути.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas

“— Звідки ви знаєте моє ім’я?
Рой пирхнув.
— Від жінок, містера Кемпбелл. Вони всі на вас чекали. Ви навіть не уявляєте, як я радію вашому приїзду.
— Ви серйозно?
— Ох, так, тепер вони зможуть намагатися одружити не тільки мене, а й вас.”
― Fannie Flagg, A Redbird Christmas