“Стояв яскраво-блакитний ранок, і сонце виблискувало на воді, доки Клод прямував човном до широкої частини річки. Поруч них пролетіли кілька зграй пеліканів, так близько, що майже можна було простягнути руку і доторкнутися. Вони зупинилися посеред річки. Вода стояла мирна й непорушна, і навколо панувала тиша - окрім слабкого сюрчання катушки на Клодовій вудці й ледь чутного плюскоту, з яким наживка падала у воду

Різдвяна вечеря”