Під осінніми зорями Quotes

“Під сірий шум дощу пронизливого-смутного
Під монотонний спів заплаканного шкла,
Коли загублено усі шляхи й дороги,
Коли і небеса, і душу вкрила мла, -
так хочеться піднять іскристий келих вгору,
У дружньому гурті розлити сяйво вин,
І разом пригадать, що цю смутную пору
Знов змінить сонця світ і пташок передзвін

Під сірий шум дощу так хочеться любови,
одверто - щирих душ і поглядів ясних,
І сміху чистого, і чистої розмови,
І золотої гри у келихах дзвінких!”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Пелиргонія на вікнах зеленіє,
Грає сонце, ластівка летить...
Хто за дальнім, за минулим хто жаліє,
Коли щастя - наше кожну мить?

Скрізь розсипані безцінії монети,
Тільки треба їх уміть збірать, -
А ви, друзі, що в яснім раю живете,
Ви привикли тільки пекло знать.

Чи ви винні і чи винен хто - не знаю,
Але й я між вами цвіт гублю...
Рай кругом - але чи ми для раю,
Чи для вічного, смертельного жалю?”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Білий сніг, вино червоне,
любі лиця й голоси
злотогриві линуть коні
До далекої краси

Плине вечір невловимий
на огненних полозках
по блакиті незміримій
що для нас - єдиний дах

в'ються коні, мають гриви,
б'ється радість у серцях, -
і в щасливі переливи
виливається в піснях”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Викочуйте бочки вина,
дзвоніть кришталевими чарками
нехай, як грім, гуде луна
грають очі блискавками!

Цілуйтесь, ловіть пісні
і над криницею живою
уста схиліте огняні,
красу зливаючи з жагою!

Фіалками засипте стіл,
цвітіте, квітами повиті, -
і золото величних стріл
вам сонце кине із блакиті”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Під сірий шум дощу пронизливого-смутного
Під монотонний спів заплаканного шкла,
Коли загублено усі шляхи й дороги,
Коли і небеса, і душу вкрила мла, -
так хочеться піднять іскристий келих вгору,
У дружньому гурті розлити сяйво вин,
І разом пригадать, що цю смутную пору
Знов змінить сонця світ і пташок передзвін

Під сірий шум дощу так хочеться любови,
одверто - щирих душ і поглядів ясних,
І сміху чистого, і чистої розмови,
І золотої гри у келихах дзвінких!”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Пелиргонія на вікнах зеленіє,
Грає сонце, ластівка летить...
Хто за дальнім, за минулим хто жаліє,
Коли щастя - наше кожну мить?

Скрізь розсипані безцінії монети,
Тільки треба їх уміть збірать, -
А ви, друзі, що в яснім раю живете,
Ви привикли тільки пекло знать.

Чи ви винні і чи винен хто - не знаю,
Але й я між вами цвіт гублю...
Рай кругом - але чи ми для раю,
Чи для вічного, смертельного жалю?”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“...Грай, музико! Лийтесь, вина!
Час прийде, - і домовина
Прийме всіх...

Але що нам тім погрози?
Предчасні нащо сльози?
Краще сміх!

Глянь на небо, на безкрає
В синім небі сокіл грає,
сонця син!
Тільки й долі, що на волі,
В чистім полі, на роздоллі
жить, як він

Хай життя, як казка плине,
Хай на білих крилах лине,
Хай горить,
Бо воно - одна хвилина...
Грай музико! лийтесь, вина
І кипіть!”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Білий сніг, вино червоне,
любі лиця й голоси
злотогриві линуть коні
До далекої краси

Плине вечір невловимий
на огненних полозках
по блакиті незміримій
що для нас - єдиний дах

в'ються коні, мають гриви,
б'ється радість у серцях, -
і в щасливі переливи
виливається в піснях”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Спинилось літо на порозі
І дише полум'ям на все,
І грому дальнього погрози
Повітря стомлене несе

Умиється зелене літо
І засміється, як дитя -
Весни ж і весняного цвіту
Чи я побачу вороття?

Чи весняні здійсняться мрії?
Чи літо не обманить їх?
Чи по степу їх не розвіє,
Мов пух на вербах золотих?”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями

“Викочуйте бочки вина,
дзвоніть кришталевими чарками
нехай, як грім, гуде луна
грають очі блискавками!

Цілуйтесь, ловіть пісні
і над криницею живою
уста схиліте огняні,
красу зливаючи з жагою!

Фіалками засипте стіл,
цвітіте, квітами повиті, -
і золото величних стріл
вам сонце кине із блакиті”
― Максим Рильський, Під осінніми зорями