“Білий сніг, вино червоне,
любі лиця й голоси
злотогриві линуть коні
До далекої краси

Плине вечір невловимий
на огненних полозках
по блакиті незміримій
що для нас - єдиний дах

в'ються коні, мають гриви,
б'ється радість у серцях, -
і в щасливі переливи
виливається в піснях”