Michael

“Юрба здебільшого ніколи не думає. А якщо й подумає, то не про добро інституції, а про себе.”
― Anonymous

“Lolita, light of my life, fire of my loins. My sin, my soul. Lo-lee-ta: the tip of the tongue taking a trip of three steps down the palate to tap, at three, on the teeth. Lo. Lee. Ta. She was Lo, plain Lo, in the morning, standing four feet ten in one sock. She was Lola in slacks. She was Dolly at school. She was Dolores on the dotted line. But in my arms she was always Lolita. Did she have a precursor? She did, indeed she did. In point of fact, there might have been no Lolita at all had I not loved, one summer, an initial girl-child. In a princedom by the sea. Oh when? About as many years before Lolita was born as my age was that summer. You can always count on a murderer for a fancy prose style. Ladies and gentlemen of the jury, exhibit number one is what the seraphs, the misinformed, simple, noble-winged seraphs, envied. Look at this tangle of thorns.”
― Vladimir Nabokov, Lolita

“французи збурили Бастилію, Джеймс Уатт винайшов парову машину, що започаткувала індустріальну добу, виросла демократія, розбито атом, висаджено людину на Місяць... Та від нас ті всі речі відбиваються, як від панцира; ми дальше живемо, замкнені в своїх гетто, та найбільшою чеснотою вважаємо плекання традицій і нашого загнилого консерватизму. І так виховуємо наших дітей, а коли вони вийдуть із гетто та зустрінуться віч-на-віч із холодним і жорстоким англосаксонським світом, вони стають зашоковані! Саме цей шок стає здебільшого причиною, чому наші діти від нас відходять. Ми всі є хворі на недугу, яку можна назвати втечею від дійсності.”
― Anonymous

“По-своєму характерними були й принципи добору землі для господарювання в українців. На їхню думку, найкращі території — з лісом і водою. І вони часом уперто відмовлялися від тих 160 акрів добрих, справді врожайних грунтів, що їм пропонував уряд. Прагнули такого ж краєвиду навколо себе, як, наприклад, у їхніх Карпатах. Лірика це зворушує до глибини душі. Прагматика дивує. Прагматик намагається переконати українців: дерево росте на камені, земля тут не втягає воду — он стільки мочарів кругом... Але наші земляки й слухати нічого такого не хотіли. Своєю впертістю запрограмовували собі тяжку, часто непродуктивну працю й бідність. Так жили й трудилися їхні діди й батьки в рідному краю. Таке життя обирали тут собі й вони. Ставили перед собою труднощі в боротьбі за існування і там, де їх можна було оминути. 1 ця консервативність — невід'ємна складова нашої ментальності.”
― Anonymous