історія Quotes

“хто не знає своєї минувшини, своєї історії (бо історією зветься оповідання про давніше життя), то так, як би до смерті зостається дитиною. Так як дитина не знає сказати про себе нічого, - чия вона і звідки, ані про те, що діється і діялося навколо неї, - так і чоловік, що не знає нічого про свій край і народ, про його минулість і теперішнє життя, виглядає як та дитина. Не личить це чоловікові розумному і розсудному. Треба знати теперішнє життя свого краю та народу, а щоб розуміти, як воно складалося і як його далі вести, доконче треба знати його минулість.”
― Mykhailo Hrushevsky, Як жив український народ: Коротка історія України

“Пишіть власну історію, чесно пишіть, бо інші на тому місці напишуть вам свою історію... А наші діти її вивчатимуть.”
― IEvhen Sverstiuk, Gogol and the Ukrainian Night

“Історія запам'ятовує тих, хто відчув момент і знайшов свою ролю, а любить тих, хто свідомо ставив на карту своє життя.”
― IEvhen Sverstiuk

“«Ми ніколи не станемо великою нацією, поки не відплатимо за все, що зробили на нашій землі комуністи».”
― Леонід Кононович

“«Ніде ж і галузки було взяти, ти ж знаєш! То він якось поламав хрести на могилах, привіз цілу хуру та й накидав у піч… Коли ж слухає — а щось наче співає! Та так протяжно, хором, неначе у церкві… Він туди по хаті, він сюди, аж у піч зазирнув, — а то хрести співають людськими голосами!»”
― Леонід Кононович, Тема для медитації

“свині вони й будуть свині хоч рябі хоч сиві хоч коростяві а комуняки вони й зостануться комуняками бо то тіки зверху Люде а всередині гірше ніж Бидло [...] а зо свиньми яка балачка може бути різати їх треба та й годі.”
― Леонід Кононович, Тема для медитації

“…як про це надзвичайно яскраво розповів Геродот, коли перед скитами повстала погроза нападу на Україну персів і Дарій, прагнучи помсти, почав загрожувати скитам походом на них, хліборобська людність воліла лишитися осторонь від цих змагань. Ця боротьба не обходила їх. Перси мстили за напади на Іран, що це обходило їх, орачів, коли вони ніколи на них не нападали. Коли вершники-войовники почали апелювати до мас, закликаючи їх до оборони, народи Скитії виразно вказали на чужі, ненародницькі цілі тих воєн, які спонукали Дарія рушити зі своїми військами через Балкани й Дунай в Наддніпров’я. Вони, орачі, відповіли так, як відповідає кожен орач: його обходить лише те, що торкається його ближчої громади й його близьких царинних односільчанських інтересів. Якщо б Дарій, прийшовши на Україну, почав палити й руйнувати їхні селища, то лише в такому разі вони повстали б”
― Віктор Петров, Походження українського народу

“Поставлений на чолі народу в надзвичайних, просто трагічних обставинах, народу, в якого анархія ввійшла в історичну традицію, народу, про якого твердження Бетлєна Габора (11) з р. 1628 «многоголова, бурхлива та безладна гидра, що часто кидається в ріжні боки», залишилося вірним і за часів Мазепи, народу, який щойно пережив Руїну, що знищила майже всі його політичні й культурні здобутки, народу, оточеного двома зажерливими сусідами, з яких один уже загарбав половину його краю, а другий простягав руки до решти, – поставлений на чолі такого народу Мазепа мусить, як хоче осягнути успіхи, бути елястичним аж до найбільшого лукавства й «таємним» до неможливости.”
― Ілько Борщак, Іван Мазепа: Художньо-документальна книжка

“Історія - це те, що пишеться в ретроспективі.”
― Шваб Виктория

“Звільнені від незаконних збройних формувань райони Донецької та Луганської областей сьогодні повернулися до того стану, в якому перебували до війни. Економічна ситуація нестабільна, перспективи промислових центрів регіону похмурі, в суспільстві Донбасу досі панують антиукраїнські стереотипи. У цьому родючому для будь-якого негативу ґрунті легко множаться бактерії сепаратизму, які можуть дрімати в періоди відносної стабільності, але неодмінно дадуть про себе знати під час чергової кризи. зберігаються подібні ризики не тільки на Донбасі, а й у Харкові, Одесі, а також інших регіонах країни, де також існують сили, що готові зробити ставку на сепаратизм і мріють вибити для своїх феодальних вотчин офіційний статус суб'єктів федерації.
Змінити ситуацію не пізно. Якщо повернення Донецька і Луганська на нинішньому етапі цілком не залежить від нас і може взагалі ніколи не відбутися, то наводити лад на підконтрольних територіях керівництву держави сьогодні не заважає ніхто. Створення нових регіональних еліт, підтримка і розвиток нових галузей економіки, здатних замінити застарілі заводи і шахти, допомога малому бізнесу — ті заходи, які можуть допомогти переформатувати регіони східної України, вдихнути нове життя у депресивні промислові міста, дати їхнім жителям можливості для самореалізації і зробити їхнє життя в Україні більш привабливим.
Утім, це вже зовсім інша історія і тема для окремого дослідження.”
― Денис Казанський, Як Україна втрачала Донбас

“Чи можна сьогодні сказати, що українське суспільство та українська влада засвоїли уроки з подій у Донбасі? Нинішня Україна хворіє тими ж пороками, що й 10-15 років тому, і щоб побачити це, вистачить неозброєного погляду. Створена Леонідом Кучмою система нікуди не зникла. Ми як і раніше, живемо в державі, яка будувалася відповідно до його інтересів та побажань. Її ресурсами переважно володіють ті ж олігархи, її регіони, як і раніше, нагадують феодальні вотчини, а замість законів так само діють неформальні домовленості та право сили. Життя у розорених економічною кризою промислових містах східної України (та й не тільки там) просякнуте відчаєм та безнадією.”
― Денис Казанський, Як Україна втрачала Донбас

“Стоять київські гори непорушно, заглядають в синій Дніпро, як і споконвіку, несуть в собі пам'ятку про минувшість для того, хто схоче її розуміть, і ждуть не діждуться, поки знов вернеться до їх слава великого Києва, поки знов заквітчають їх потомки давніх батьків свіжими квітками історії...”
― І.Нечуй-Леввицький

“Стоять київські гори непорушно, заглядають в синій Дніпро, як і споконвіку, несуть в собі пам'ятку про минувшість для того, хто схоче її розуміть, і ждуть не діждуться, поки знов вернеться до їх слава великого Києва, поки знов заквітчають їх потомки давніх батьків свіжими квітками історії...”
― І.Нечуй-Левицький

“Після війни перепочинок, доки діти виростуть у солдатів; після перепочинку — війна. Тоді людство видається мені нічним школярем: ледве встигнувши збагнути свої помилки, відмирає старе покоління, на зміну йому приходить молоде і починає ті помилки спочатку.”
― Григір Тютюнник, День мій суботній

“Історія буде прихильною до мене, бо я збираюся її писати!”
― Вінстон Черчілль

“Історія гнучка, важливі лише нинішні рішення.”
― R.F. Kuang, Babel

“У сучасному світі знати своїх героїнь і героїв - здорова необхідність і запорука руху вперед. Історія - це не лише хронологічна наука подій на сторінках підручників. Історію творять люди. Жінки й чоловіки. Історія в особистостях - це урок кожній і кожному з нас, бо всі ми проходимо людський шлях, шлях злетів і падінь

Передмова. Олена Кондратюк”
― Таня Малярчук, Це теж зробила вона