російсько українська війна Quotes

“У цієї системи є характерна ознака: зробивши помилку або вчинивши відверту підлість, вона не здає назад, а продовжує щосили триматися за своє рішення, примножуючи помилки й дурниці, при чому на будь-якому рівні – від кип'ятильника до вироку на 20 років.”
― Олег Сенцов, Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки

“Я не готовий міняти свої принципи на посилений пайок або вкрадену ложку каші.”
― Олег Сенцов, Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки

“Але тоді мене вразила одна річ – картина, і не її художня цінність, а те, що на ній було зображено. Посеред кімнати, явно цього палацу стояв якийсь чоловік, судячи з одягу – явно слов'янин, а довкола розсипались розгублені перелякані слуги, свита й охоронці хана. Сам же повелитель сидів на троні, гнівно тупаючи ногою й люто дивлячись на гостя. Той у відповідь дивився прямо і стояв гідно й спокійно. Що саме відбувалося на картині, нам тоді пояснила екскурсовод. Я не пам'ятаю подробиць, але зміст такий. Це був присланий до хана посол, який не захотів падати перед ним ниць і взагалі поводився за місцевими мірками не надто запопадливо. Хан за це на нього розгнівався й кинув до темниці, де той просидів років 20 і вмер хворим дідом. Мене тоді дуже вразила ця історія. Мені здавалося страшним і неможливим відмовитися від самого життя, від літнього сонця, від усього – заради того, щоб не схилитися один раз перед правителем. Той десятилітній хлопчик не був готовий стояти так, як зображений на картині посол, і він стояв перед ним просто вражений. Я радий, що в житті того хлопчика сталося багато таких речей, котрі дуже змінили його, і коли настав момент, на який він не чекав і не сподівався, він зміг зробити правильний вибір. Двадцять років у темниці варті того, аби хоч раз не зігнутися перед тираном.”
― Олег Сенцов, Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки

“Та я все одно їм не здамся, навіть якщо залишуся сам-один. Хоча в мене таке відчуття постійно – що я сам-один, а всі ці люди в листах, підтримка, світ там, за "запреєткою", – нічого цього нема. Є тільки ця палата, в якій, крім мене, – нікого.”
― Олег Сенцов, Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки

“Нас Україна прийме такими, як ми є, ми їй усякі пригодимося: і глухі, і німі, і без пам'яті".”
― Tamara Duda, Доця

“До кінця історії лишилося небагато”
― Tamara Duda, Доця

“Своя земля тільки тоді своя, коли її наші знизу підпирають.”
― Tamara Duda, Доця