Юлія Баткіліна's Blog, page 3
December 17, 2019
November 28, 2019
November 17, 2019
Переддень зими
Ці сніжні птахи, що із гнізд піднімаються вдосвіта,
За деякий час віднайдуть наші тихі міста.
Ти хочеш літати,
Від цього-бо більшає досвіду,
та небо замерзло, уже до весни не розтане.
Спечи собі щось, у куточок лягай на бочок.
А небо замерзло, а небо тріскуче і чорне.
Лише відчайдухи ідуть, як запахнуть сніги,
Кудлаті собаки куштують носами повітря
І сонце загибле,
Черненим прохромлене вістрям,
І ночі чаклунські приходять – стягнути борги.
Це все я до чого – сніги огортають міста.
Не скрипне небесне обіддя, коли обертається.
(с) Юлія Баткіліна
Фото Lukas Bieri
November 11, 2019
Просто південні моря
Крізь цю солону ніч ввижається мені,
Як зоряна хамса пливе в туманні ятери,
Закоханий юнак у білому човні,
І пісня вдалині…
– І я тебе, і я тебе.
Ще сонце у воді торкається печер,
Іще повзе по дну, мов золотава ящірка,
Лягає голова рибалці на плече,
І місяць припече,
І я тебе, і я тебе.
Та все мине колись, омана – зокрема,
Поснуть морські зірки у вранішньому літеплі,
І стане все як є – вон...
До зими
І приходить пора, розкриваються небеса,
Заглядають зірки холодні у курені.
Хто виходить тоді із дому, іде не сам,
Віддається туманній первісній чужині.
Крізь досвітні дими всі ті, хто уже пішов,
Споглядають його дорогу, шепочуть вслід.
Чуєш? Сходжені милі липнуть до підошов,
Недоказані молитви, золоті жалі.
Потойбічне під серце колеться в сотню жал,
Голоси, що тебе виводять на манівці.
В курінях гом...
