Liudmyla Baran

“Є миті, коли світ видається іншим. Не таким, як ми його звикли бачити зазвичай. І щось тоді коїться з людськими чуттями. Ніби хтось легко прочиняє двері в якусь досі небачену дійсність, у якусь казку. Ніби знову світанок настає. Не можна не любити світанку. У ньому стільки мудрості, стільки прихованих від галасливого повсякдення сил.”
― Андрій Зелінський, Семенові зорі

“I would want kids to talk and write about how the book makes them feel, what it reminded them of, if it changed their thoughts about anything. I’d have them keep a journal and have them freewrite after they read each assignment. What did this make you think about? That’s what I’d want to know. I think you could get some really original ideas that way, not the old regurgitated ones like man versus nature. Just shoot me if I ever assign anyone an essay about man versus nature. Questions like that are designed to pull you completely out of the story. Why would you want to pull kids out of the story? You want to push them further in, so they can feel everything the author tried so hard to create for them.”
― Lily King, Writers & Lovers

“У тому, що ти чужий, є якась радість, привабливість. Це - наче ласощі. Добре воно: не розуміти мови, не знати звичаїв, блукати, як дух, серед інших - далеких, незбагненних. Тоді прокидається особлива мудрість: уміння здогадуватися, ловити неочевидне. Прокидаються кмітливість і уважність. Чужий віднаходить особливий кут зору і хоч-не-хоч стає своєрідним мудрецем. Хто переконав нас, що бути своїм - так добре і зручно? Лише чужий по-справжньому розуміє, яким є світ.”
― Ольга Токарчук, Księgi Jakubowe

“He opened his damp eyes again to stare at the cross on the altar. He might not believe, but the cross meant something to him, nonetheless. It stood for Ted and Joan, for order and stability, but also for the unknowable and unresolvable, for the human craving for meaning in chaos, and for the hope of something beyond the world of pain and endless striving. Some mysteries were eternal and unresolvable by man, and there was relief in accepting that, in admitting it. Death, love, the endless complexity of human beings: only a fool would claim to fully understand any of them.”
― Robert Galbraith, The Running Grave