“Є миті, коли світ видається іншим. Не таким, як ми його звикли бачити зазвичай. І щось тоді коїться з людськими чуттями. Ніби хтось легко прочиняє двері в якусь досі небачену дійсність, у якусь казку. Ніби знову світанок настає. Не можна не любити світанку. У ньому стільки мудрості, стільки прихованих від галасливого повсякдення сил.”