Natalie

“Двоє людей є в мені, і що робить один, то другий скептично оцінює. Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися. Я ридав гірко, наче мене образила найдорожча мені людина, схлипував і скавучав, а моя друга половина і тут не залишала мене. Їй було смішно. Я хотів хоч раз залишитись на самоті і навикидати таких фортелів, щоб небу жарко стало і дим пішов би коромислом.”
― Юрій Яновський, Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття

“Суть не в тому, заради чого ми воюємо, а в тому, як ми це робимо.”
― Ернст Юнґер, War as an Inner Experience

“Виявилося, що якщо ви зробите придурка президентом, то у вас буде придурок-президент.”
― Рафаель Боб-Ваксберг, Someone Who Will Love You in All Your Damaged Glory

“Всередині людини залишилося ще багато від звіра, який поки ще спить на зручному вʼязаному килимі цієї відшліфованої, обтесаної, стерильно переплетеної ци-вілізації, загорнутої у буденність та звичні форми, — та коли крива лінія життя відкидає людину назад до межі примітивного існування, усі маски спадають; людина знову стає голою первісною істотою, мешканцем печер, розгнузданим і вільним у своїх інстинктах.”
― Ернст Юнґер, War as an Inner Experience