“Відтепер жоден злочинець не зможе заперечити свою провину. Наші думки стануть суспільною власністю, а досі ми несправедливо вважали їх своїми власними.

— Несправедливо? — перепитала вона.

— Авжеж. Хіба можуть бути думки й почуття чимсь приватним, якщо вони породжують слова та вчинки? Невже кожний соратник не належить тілом і душею Всесвітній Державі? Кому ж тоді, як не Державі, мають належати його думки та почуття? Досі не було змоги контролювати їх, але вже знайдено надійний засіб.”