Абрикосова книгарня Quotes

“Щось умиротворювальне є у старих кладовищах, у мовчазній присутності душ, їхній пам’яті та пам’яті про них.”
― Oresta Osiichuk, Абрикосова книгарня

“Знаєш, Михайле, у житті кожного чоловіка настає час, коли доводиться обирати — дозволити комусь узяти себе на баса чи таки дати відкоша.”
― Oresta Osiichuk, Абрикосова книгарня

“У книгарні повинно пахнути книгами, друкарською фарбою, папером, ну, і трохи пилом, — казав вуйко, — але точно не псом.”
― Oresta Osiichuk, Абрикосова книгарня

“Сьогодні тінь, яку завжди відкидала на мене цьоця-гора, стала тінню, в якій можна було сховатися від пекучого сонця і перепочити. Затінком, у якому я почувався у безпеці.”
― Oresta Osiichuk, Абрикосова книгарня

“Серпень нарешті згадав, що він не плаксива дощова осінь, а ще літо, й облизував нас, запилюжених, гарячим язиком, висушував трави, старі садки та вулиці, де перестало смердіти мокрими псами й багнюкою та нарешті запахло яблуками і м’ятою.”
― Oresta Osiichuk, Абрикосова книгарня

“Я не пам’ятав свого тата. Точніше, я його зовсім не знав. І не дуже розумів, що повинні робити тати. Хоча до сьогодні був певен, що тато — це хтось такий самий, як мама, тільки тато.”
― Oresta Osiichuk, Абрикосова книгарня