“Серпень нарешті згадав, що він не плаксива дощова осінь, а ще літо, й облизував нас, запилюжених, гарячим язиком, висушував трави, старі садки та вулиці, де перестало смердіти мокрими псами й багнюкою та нарешті запахло яблуками і м’ятою.”