Іван і Феба Quotes

“Назад поверталися з Розою поночі, ковзалися на слизькому, тому що вулиці так ніхто і не посипав піском, але не розмовляли, як зазвичай, тільки мовчки стискали руки одне одного, мовляв, я тебе тримаю, не бійся, я ще тут, і моя рука – тепла...”
― Оксана Луцишина, Іван і Феба

“Хтось приніс запальну суміш, аби нею підривати танки. Що танків може не бути, ніхто навіть не припускав. У відчинені вікна хлюпало сонце, наростав шум великого міста, десь сигналила пожежна машина, їхали трамваї, здаля долинав гудок потяга.

Як би до цього всього мав долучитися брязкіт танків? Грюкіт заліза по бруківці? Радянські танки свого часу проїхали через Прагу, проїхали мирними вулицями Будапешта... Російські танки побували у Вільнюсі, а тепер могли з'явитися й у Львові.”
― Оксана Луцишина, Іван і Феба

“«Чесним у наш час – ніяк, але й нечесним – ніяк, якщо не вмієш», - часто виголошував він. Це була його особиста приповідка.”
― Оксана Луцишина, Іван і Феба

“Ходив по місту, яке мало стати його загибеллю, а натомість почувався відродженим. Аромати липового цвіту напливали на дозріваючі сади. Тут було його місце сили, хай би навіть хлопці зі Львова чи навіть з Києва гадали собі, що Іван – звичайнісінький невдаха. Хотів би він їм усім, цим уявним співрозмовникам, відповісти – сказати і це, і ще щось, нутряне, для чого не мав слів, щось, пов'язане з вітром над Ужем і зі старими деревами, із дворами чеських рафанд, із чистими лініями будівель, з геометрією вулиць, мощених старою бруківкою. І зі сакурами, які, мов рожева повінь, заливають місто навесні своїм цвітом...”
― Оксана Луцишина, Іван і Феба

“Куди йому тепер? Хто в нього зостався на світі? Відповідь була простою: Стьопа. «Закарпатський автобус» з дня на день мав розпочати свою діяльність, вивіска була готова, м'ясо маринувалося. Стьопа і француз на подвір'ї ремонтували старі стільці. Їх викинув юридичний факультет, а Стьопа підібрав. Ну, та й добре зробив. Юристи всі мають сидіти на нових стільцях, а старі стільці повинні послужити справі алкогольного одурманення популяції. Щоб юристи завжди мали роботу. Так би мовити, кругообіг речовин у природі.”
― Оксана Луцишина, Іван і Феба