Руфін і Прісцілла Quotes
Руфін і Прісцілла
by
Lesia Ukrainka70 ratings, 4.60 average rating, 5 reviews
Руфін і Прісцілла Quotes
Showing 1-5 of 5
“Я тямлю се й ціную.
Бог, - всевидющий свідок почуваннів,
всю вдячність мого серця бачить ясно,
і чей же він мені колись поможе
ту вдячність виявить супроти тебе.
А поки що - коли б ти знав, як тяжко
мені невдячною здаватись...”
― Руфін і Прісцілла
Бог, - всевидющий свідок почуваннів,
всю вдячність мого серця бачить ясно,
і чей же він мені колись поможе
ту вдячність виявить супроти тебе.
А поки що - коли б ти знав, як тяжко
мені невдячною здаватись...”
― Руфін і Прісцілла
“В них розум є, але якийсь непевний,
немов багаття з дерева сирого,
що більше з нього кіптяви, ніж світла;
тепла теж мало. Справді, християне
лагідні понад людську міру й звичай,
а добрости в них щирої немає,
вони не людяні, вони нічого
дарма не роблять — все за надгороду,
та ще й не за малу, за вічне щастя
на небесах! На меншу не пристали б.
Нікого їм не жаль, тортури вічні
готові обіцяти з легким серцем
всім «грішникам», так, наче бог їх кат,
що присуди виконує безумні.”
― Руфін і Прісцілла
немов багаття з дерева сирого,
що більше з нього кіптяви, ніж світла;
тепла теж мало. Справді, християне
лагідні понад людську міру й звичай,
а добрости в них щирої немає,
вони не людяні, вони нічого
дарма не роблять — все за надгороду,
та ще й не за малу, за вічне щастя
на небесах! На меншу не пристали б.
Нікого їм не жаль, тортури вічні
готові обіцяти з легким серцем
всім «грішникам», так, наче бог їх кат,
що присуди виконує безумні.”
― Руфін і Прісцілла
“Як далі піде так, ми хутко станем
чужинцями у нашім ріднім краю,
вигнанцями з небесної держави,
бо їй нема на нашім світі місця,
та й ми дістатися туди не можем,
де перше треба вмерти, щоб ожити,
і втратити зовсім подобу людську,
щоб статися не людьми й не богами,
а чимсь таким, як тінь, як дим, як пара.”
― Руфін і Прісцілла
чужинцями у нашім ріднім краю,
вигнанцями з небесної держави,
бо їй нема на нашім світі місця,
та й ми дістатися туди не можем,
де перше треба вмерти, щоб ожити,
і втратити зовсім подобу людську,
щоб статися не людьми й не богами,
а чимсь таким, як тінь, як дим, як пара.”
― Руфін і Прісцілла
“Поки новий Єрусалим настане,
то Рим піде в старці, бо ваша віра
зруйнує працьовитість, а жебрацтво
в честь уведе, хоч і не дасть загоди
голодній черні, тілько роздратує.”
― Руфін і Прісцілла
то Рим піде в старці, бо ваша віра
зруйнує працьовитість, а жебрацтво
в честь уведе, хоч і не дасть загоди
голодній черні, тілько роздратує.”
― Руфін і Прісцілла
“Великий жаль, що стілько крові ллється
за вашу віру, бо добра не вийде,
вино ще грає, а вже оцтом чути.
Я певен, що пожар великий Рима
не християни вдіяли, та, може,
вони пожар готують нам ще більший.
Усе, що нам лишилося від славних
часів колишніх, все та віра спалить
і попіл рознесе на штирі вітри.”
― Руфін і Прісцілла
за вашу віру, бо добра не вийде,
вино ще грає, а вже оцтом чути.
Я певен, що пожар великий Рима
не християни вдіяли, та, може,
вони пожар готують нам ще більший.
Усе, що нам лишилося від славних
часів колишніх, все та віра спалить
і попіл рознесе на штирі вітри.”
― Руфін і Прісцілла
