Вівці цілі Quotes

Rate this book
Clear rating
Вівці цілі Вівці цілі by Yevhenia Kuznetsova
1,844 ratings, 4.28 average rating, 304 reviews
Вівці цілі Quotes Showing 1-13 of 13
“Я дуже люблю літературу, — сказав Максим, — аби не письменники. Це ж яким треба бути самовпевненим, щоб викладать вміст своєї голови на шістсот сторінок.”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“— Чистите бібліотеку? — спитала Яна.  
— Потроху, — відповів Максим, — знаєте, не всі російські книжки погані. Деякі хороші — надруковані на простому папері. Я їх уже спалив у плиті. А деякі, як-от оце, — Максим підняв книжку із серії «Жизнь Замєчатєльних Людєй» із написом ЧКАЛОВ, — ці, сука, коптять.”
Євгенія Кузнєцова, Вівці цілі
“Якщо людину чи кота надто добре годувати, вона виростає пацифістом.”
Євгенія Кузнєцова, Вівці цілі
“- Сію-вію, посіваю! — закричав малий дзвінким голосом і сипонув у хату зерна. — З Новим роком вас вітаю! На щастя, на здоров’я, на Новий рік! Щоб було краще, як торік! — малий кричав і сипав щедро й на совість.

- Щоб щасливо вам жилося! Щоб задумане збулося! Щоб ніколи не хворіли! Щоб нічого не боліло! Щоб умерло вже хуйло! І щоб світло в вас було!”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“Сімнадцятилітні не бояться пафосу, вони ним живуть.”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“Максим раптом зрозумів, що цього року, хай там як, але треба привезти ялинку. На зло всьому — хворобі, війні, меланхолії, неповносправності, на зло собі самому. Ялинка має бути!”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“Життя в селі було нестерпним ще тим, що приїхати може будь-хто і коли завгодно. У квартиру так ніхто не приходить, а в селі ти ніби на прив’язі.”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“- Оп-а-а-а, - сказав Едік, - а ми на одній лінії з лікарнею, нам не виключають, отак повезло.
- А нам теж не виключають, — сказала Люба, встаючи, аби йти до батька, — нам тільки часом включають.”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“Відключення світла переносили її у часи, коли люди знову почали з’являтися одне в одного на порозі.”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“… знаєте, не всі російські книжки погані. Деякі хороші — надруковані на простому папері. Я їх уже спалив у плиті. А деякі, як-от оце, — Максим підняв книжку із серії «Жизнь Замєчатєльних Людєй» із написом ЧКАЛОВ, — ці сука, коптять. От візьмемо Горького, наприклад, на «Матєрі» його хоч посидіти можна — хороша шкіряна палітурка. Тургенєв теж широченький, як табуретка. А є такі, що ну не приший кобилі хвіст. Ну от куда їх?”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“- Зі святом вас, до речі, — сказала Яна.
- А з яким це?
- Катерини сьогодні.
- Так я не Катерина, — відказав Максим.
- Ну, Катерина відповідає за любов, тож все одно свято для всіх.
- Свято, яке завжди з тобою, — посміхнувся Максим.”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“Якщо людину чи кота надто добре годувати, вона виростає пацифістом.”
Yevhenia Kuznetsova, Вівці цілі
“Це злочин — ростити дітей у стерильних хатах. Дитина має рости у хаті, де є багато всякого неясного. Де є старі шафи, коробки з чимось, якісь картини, щось страшне, щось гарне, якийсь кітч, наїв і щось достойне. І все це разом. Ці чорно-біло-сірі хати для дітей — це страшне. З таких дітей тоді виростають люди без почуття гумору.”
Євгенія Кузнєцова, Вівці цілі