Твоє, моє, нічиє та інше Quotes

“Українська мова — безпомильний маркер ідентичності. З помилками, але з бажанням говорити українською, чути українську, а не застигнути на віки вічні у вʼязкому, наче розплавлена епоксидна смола, «какаяразніца». З русизмами чи суржиком, що вигулькує в розмовній мові, але з бажанням спілкуватися. З повільним опануванням, але з чітким розумінням: мова важлива, мова важить, мова має значення. І різниця таки є!”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Совєцька система, успадкувавши від поваленого нею царату хворобливий російський шовінізм, не просто насаджувала повсюдне обов’язкове вивчення російської мови, вона ще й педалювала особливий наратив ексклюзивної вищості російської мови та культури стосовно національних мов, літератур, наукових, мистецьких, історичних надбань окупованих совєтами країн та націй.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Ідеологія совка у своїй суті будувалася на запереченні індивідуального та зреченні особистого.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Совецький наратив гендерної поведінки «на людях» унормовував: щоб бути «порядною», треба отак одягатися, отак себе поводити, отаке їсти, отаке пити, отаке говорити, і не робити того, не робити сього. Чоловіку для того, щоб бути порядним, достатньо не лежати обісцяним у калюжі десь під гаражами. І все.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“… «совковій» імперії не були потрібні щасливі люди, адже щасливі люди — вільні, а «совку» потрібні були заклопотані, затуркані підданці.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Уже три століття ворог у нас той самий — підступний і лютий, — тож не зайвим буде нагадати майбутнім онукам та їхнім дітям, як спакувати тривожну валізку, як протриматися у блекаут, за потреби розкласти багаття, очистити воду, надати першу медичну допомогу.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Так відлунюють десятиліття «совка», який втовкмачував, що знати, пам’ятати, вивчати своє, розуміти його коди і смисли — це злочин, за який тебе буде суворо покарано. Бо ти не смієш мати ані дому, ані вулиці, ані знати правдиву історію про те, хто тут жив, хто тут був, чим знаменитий і за що був репресований, знищений на Соловках чи у Сандармоху.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“І абсолютно точно я би хотіла ще пожити у світі, де більше не треба вибирати, що покласти в тривожна валізку — ще один пакет корму для котів чи фотоальбом з родинними світлинами. У світі, де я взагалі не матиму потреби тривожитися через війну.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Люди намагалися вижити, — погоджується Мирослава. — Не всі готові були жертвувати своїм життям заради принципів, але хотіли вижити і зберегти дітей, тому міняли родові прізвища на більш російські. Говорили російською. Навіть мирилися з тим, що треба було лишати все, що колись мали і чим володіли, аби кудись поїхати світ за очі й почати з нуля, з новим прізвищем.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Совєцька влада заохочувала непам’ять. Совєцька влада вітала забуття.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Ми не можемо змінити минуле. Але ми можемо його осмислити. Трошки подумати й перестати нарешті вірити в побрехеньки про «найсмачніший пломбір». Ну так, він смакував, бо іншого морозива не було і вибрати було ні з чого.”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше

“Зрештою, служіння в совєцькій імперії було важливим елементом упокорення і побудови жорсткої ієрархії, службової і соціальної. Тому й заслужити треба було все: від любові та схвалення … до зарплат, грамот, премій, дозволу не соромитися, жити, відпочивати, просто бути. Спочатку заслужи, ага!”
― Ольга Карі, Твоє, моє, нічиє та інше