Метелики на шпильках. Б’є восьма. Повнолітні діти Quotes

“Ви знаєте, хто це студенти? Це ті, що сміються з перестарілих правд і поліції! Це ті, що мають відвагу критикувати законами освячений суспільний лад. Це ті, що штовхають поступ уперед! Це ті, що вміють кохати до загину і покидати без сліз!
Це ми - студенти! Будівничі нового ладу! Носії нових, сміливих ідей! Пробоєвики в хащах консерватизму!
Коли хочете знати, то наш стан кращий від лицарського: ми вступаємо в нього напровесні своєї молодости, а покидаємо, заки ще життя встигло поробити нас занадто розсудливими. Тому ми - молоді, безумні, одчайдушні! Ми - студенти!!!”
― Ірина Вільде, Повнолітні діти

“Людська душа, як земля, складається з тисячі шарів, формованих не одним віком, а століттями.”
― Ірина Вільде, Повнолітні діти

“... як уранці збудилася, то серце заваджало в грудях, як порошинка в оці, а подушка довкола лиця була зовсім мокра”
― Ірина Вільде, Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти (Неканонічний канон)

“вже сама нагода до вибору родить сумніви й вагання”
― Ірина Вільде, Повнолітні діти

“Відома річ, що жінка завсіди має причину почувати себе ображеною: ображується, коли мужчина натякає їй, що прагне її, і почуває себе ображеною, коли він доказує їй, що навіть такого наміру не мав.”
― Ірина Вільде, Повнолітні діти

“Тепер уже знала зовсім певно, що хоче дитини. Лоно її розцвіло й чекало на запилення, щоб видати з себе овоч так, як чекає на ту хвилину шепшина, як чекає на неї кукла, щоб видати з себе метелика. В її бажанні не було нічогосороміцького, нічого розпусного, нічого нечистого так, як нема цього в бжанні пільного дзвіночка завагітніти власним насінням.”
― Ірина Вільде, Повнолітні діти

“- Але що може світ знати про нашу велику взаємну тугу, дитя моє? - міркувала розжалоблено.
- Що може він про це знати? Учені лікарі і психологи знаюють про душу жінки тільки те, що вона сама їм скаже про себе. А бувають тремтіння жіночої душі з такої матерії, що їх не в силі схопити ні око, ні серце мужчини.
Бо є день і ніч. Жінка і мужчина.”
― Ірина Вільде, Повнолітні діти

“По правді скажи мені, чому ти... хочеш віддатися?
- Як то "чому"? - з черги дивується і собі Дарка.
- Ні... ти сконкретизуй мені відповідь... Адже студіюєш... будеш колись мати свій власний хліб... я думаю, посаду... пощо ж тобі причепихвоста?”
― Ірина Вільде, Повнолітні діти

“І так завжди... так завжди... - там, де ми любимо, там нас не люблять.”
― Ірина Вільде, Метелики на шпильках. Б’є восьма. Повнолітні діти