Тореадори з Васюківки Quotes

“І той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гірко буде. Бо дитинство не повторюється...”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“От я зараз піду, прямо скажу йому, що він талант, i… дам у вухо. Щоб не задавався. Для талантів головне – це не задаватися, їм обов’язково треба час від часу давати у вухо.”
― Всеволод Нестайко, Тореадори з Васюківки

“Як же то приємно замість стелі бачити над головою бездонно-голубе небо і дихати свіжим вітром, що лоскоче тобі шкіру ніжним дотиком, і чути, як привітно шепоче листя на деревах, і відчувати під ногами пружну землю, і чепуляти вулицею без усякої навіть мети, і усміхатися без причини, просто тому, що світить сонце, що муркоче на призьбі кіт, що рохкає у калюжі свиня - що життя прекрасне!..”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Похвала, почута від ворога, - найвища похвала.”
― Всеволод Нестайко, Тореадори з Васюківки

“Свята це справа — дружба. Найсвятіше і найчистіше почуття у світі. І найчистіше воно в дитинстві. Бережіть його і шануйте! Бо найвірніші, найбільші, найкращі друзі в світі — це друзі дитинства. І той, хто на все життя збереже друга дитинства, той щасливий! А хто не збереже, тому гірко буде. Бо дитинство не повторюється…”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Я от, наприклад, боюся поважних дорослих людей, які не розуміють і не люблять жартів. По-моєму, це лихі, негарні люди. І навіть якщо вони й не зробили ще нічого лихого, то здатні зробити і колись таки зроблять.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Я не можу собі точно уявити, що таке мільйон людей. Але якщо вже уявляти, то уявляти, мабуть, треба київський пляж. По-моєму, там було не менше мільйона. Хто не вірить, хай піде й порахує.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“По Хрещатику не можна просто собі йти, коли щойно приїхав до Києва. Така вже то незвичайна вулиця. Той хто потрапив на Хрещатик, стає ніби іншою людиною. Всі на Хрещатику здаються якимись радісними і святковими. І напрочуд чемними, ввічливими. І всі усміхаються. Хоч ідуть люди по Хрещатику щільно, як у черзі, майже притулившись одне до одного, але я не бачив, щоб хтось когось копнув ногою, ударив ліктем або навіть просто вилаяв. Штовхне ненароком — «Вибачте!» — усміхнеться і йде собі далі.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Е, синку, молоді можуть вмерти, а старі мусять вмерти… Так уже заведено. І не треба в цьому змагатися. Краще в чомусь іншому…”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Мабуть, немає нічого важчого, як не спати, коли хочеться спати. І, мабуть, немає довше хвилин, ніж оті хвилини напівсонного чекання в темряві.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Радість, не поділена з другом, — це не радість, навіть не пів радості, а якась поганська четвертинка, мізерія якась.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Коли за тобою женуться, бігти — останнє діло. Завжди треба спокійно йти. Тоді тебе ще й питатимуть: «Не бачив, тут такий не пробігав?» І ти спокійно можеш сказати: «Бачив. Отуди побіг».”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Він почав бігти, по-моєму, ще в небі. Бо коли ноги його торкнулися землі, він уже щодуху мчав до ставка.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“У нас була прекрасно, благородна ідея — провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці! Станція «Клуня» — станція «Крива груша». Три копійки в один кінець. Родичі — безплатно. З учительки математики — пʼять копійок.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“Та ні, я жартую. То я так, посміявся... для сміху.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки

“З пукалки вам стріляти, а не з рушниці.”
― Vsevolod Nestayko, Тореадори з Васюківки