The Memory Chalet Quotes

“Undergraduates today can select from a swathe of identity studies.... The shortcoming of all these para-academic programs is not that they concentrate on a given ethnic or geographical minority; it is that they encourage members of that minority to study themselves - thereby simultaneously negating the goals of a liberal education and reinforcing the sectarian and ghetto mentalities they purport to undermine.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“Love, it seems to me, is that condition in which one is most contentedly oneself. If this sounds paradoxical, remember Rilke’s admonition: love consists in leaving the loved one space to be themselves while providing the security within which the self may flourish. As a child, I always felt uneasy and a little constrained around people, my family in particular. Solitude was bliss, but not easily obtained. Being always felt stressful- wherever I was there was something to do, someone to please, a duty to be completed, a role inadequately fulfilled: something amiss. Becoming, on the other hand, was relief. I was never so happy as when I was going somewhere on my own, and the longer it took to get there, the better. Walking was pleasurable, cycling enjoyable, bus journeys fun. But the train was very heaven.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“Above all, the thrall in which an ideology holds a people is best measured by their collective inability to imagine alternatives.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“Love, it seems to me, is the condition in which one is most contentedly oneself.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“I prefer the edge: the place where countries, communities, allegiances, affinities, and roots bump uncomfortably up against one another—where cosmopolitanism is not so much an identity as the normal condition of life. Such places once abounded. Well into the twentieth century there were many cities comprising multiple communities and languages—often mutually antagonistic, occasionally clashing, but somehow coexisting. Sarajevo was one, Alexandria another. Tangiers, Salonica, Odessa, Beirut, and Istanbul all qualified—as did smaller towns like Chernovitz and Uzhhorod. By the standards of American conformism, New York resembles aspects of these lost cosmopolitan cities: that is why I live here.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“O amor é aquele estado em que somos nós próprios com mais satisfação.
O amor consiste em deixar aos amados espaço para que sejam eles próprios ao mesmo tempo que se lhes dá a segurança no seio da qual esse eu possa florescer.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“Rilke’s admonition: love consists in leaving the loved one space to be themselves while providing the security within which that self may flourish. As”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“But “the market”—like “dialectical materialism”—is just an abstraction: at once ultra-rational (its argument trumps all) and the acme of unreason (it is not open to question). It has its true believers—mediocre thinkers by contrast with the founding fathers, but influential withal; its fellow travelers—who may privately doubt the claims of the dogma but see no alternative to preaching it; and its victims, many of whom in the US especially have dutifully swallowed their pill and proudly proclaim the virtues of a doctrine whose benefits they will never see.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“міг би впоратися краще за таких обставин? Відповідь, безперечно - «найкращий я», і аж диво бере, наскільки часто ми вимагаємо від себе перетворення на кращого себе, добре знаючи, наскільки складно було ді статися туди, де ми є.
Цей конкретний Фокус нашої свідомості не викликає у мене зневаги. Однак він чинить ніч відкритою до ризиків темряви; цього моменту не можна недооцінювати. Альпійського дідуся, який зиркає на кожного заброду з-під насуплених брів, не назвеш щасливим чоловіком: його понурість розсіюється часом завдяки ночам, коли він заповнює шафи та скрині, полиці й коридори побічними продуктами відновленої пам'яті.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“Але задоволення від винагороди, як відомо, швидкоплинне. У замкнутості залізного костюма, холодного й безжального, немає рятівної благодаті. Насолоди жвавого розуму неабияк перебільшені, і як мені це тепер стало очевидним якраз тими, хто не залежить винятково від них. Те саме можна сказати про доброзичливі побажання знайти нефізичну компенсацію фізичної неповноцінності. У цьому напрямі лежить марнота. Втрата — це втрата, і нічого неможливо надбати, даючи їй втішніші імена. Мої ночі захопливі; але я міг би без них обійтися.”
― Tony Judt, The Memory Chalet

“Але задоволення від винагороди, як відомо, швидкоплинне. У замкнутості залізного костюма, холодного й безжального, немає рятівної благодаті. Насолоди жвавого розуму неабияк перебільшені, і як мені це тепер стало очевидним якраз тими, хто не залежить винятково від них. Те саме можна сказати про доброзичливі побажання знайти нефізичну компенсацію фізичної неповноцінності. У цьому напрямі лежить марнота. Втрата — це втрата, і нічого неможливо надбати, даючи їй втішніші імена. Мої ночі захопливі; але я міг би без них обійтися.”
― Тоні Джадт, The Memory Chalet