Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ XX століття Quotes

“Київська Александрія. ніколи не була симпатичною для півночі взагалі, а для мистецької Москви зокрема. Навіть досить культурний російський символізм в особах його найчильніших представників ставився (ще до 1917) до київських поетів (незалежно від мови, якою в Києві писали) досить неприхильно: Москва завжди дивилась на Київ "зизим оком".”
― Віра Агеєва, Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ XX століття

“Про антропофагів ширилися дивовижні перекази, плелися сюжети на кшталт того, що в цьому гуртку — як переповідав 1924 року в доповіді про творчість Рильського Віктор Петров, — "молоді гурмани" замовляють для своїх вечер котлети з людького м’яса. Зрозуміло, що автори макабричного свідчення неприховано цитують тут Шарля Бодлера, котрий пресерйозно радив скуштувати мозок маленької дитини, що нагадує, мовляв, смак горіхів. Для епатування традиційного смаку всі засоби вважалися добрими. А культ Шарля Бодлера антропофаги шанували свято.”
― Віра Агеєва, Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ XX століття

“Український міщанський Київ дуже скептичний щодо перекинчиків, які пробують змінити тожсамість. Зрештою, ні російська мова, ні висока культура, яку нібито утвердили тут примандровані з півночі просвітники, Голохвостому й Проні Прокрпівні не даються: все зводиться до макаронічного суржика й модних романсів.”
― Віра Агеєва, Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ XX століття