Status Updates From Бог свободи

Страх — це безпека,
що акуратним ротом
пожирає свободу.

Страх — наче мова,
якою тебе
змусили заговорити, прикормивши
запліснявілим хлібом
і сірим м’ясом;
куснем землі,
удобреної кістковим борошном.

Може, так і треба було:
випасти з колеса,
зачинитися в мушлі,
щоб зализати рани.
Відігріти під ковдрою пуп’янки крил шовкових,
роздивитися сонця райдужні телеграми.
Залишатися вдома, щоб стати домом собі самому …

З тисячами книжкових сторінок, закладених у пам’яті.
З обличчям, відкритим до світу. До високої темної води.

чорне тепле каміння
синя-синя журба
зайчику сонцепромінний
у волоссі стрибай
розсипайся на іскри
запечатуй у літа шви
крик зів’ялого листя
вічну пісню трави

Люди ідуть, щоб звільнити в серці місце для інших.

стільки каміння перемелено, стільки криз.
Перпетуум мобіле. Нитка, що виводить з імли.
Зрілість на м’яких лапах підкрадається, наче рись.