Status Updates From God Bless You, Mr. Rosewate...

Її товариші з яхт-клубу Пісквонтуїта і з денної школи Пісквонтуїта були такі багаті й такі дурні, що охоче платили їй майже скільки завгодно за майже ніщо.

—Хотів би я знати, — звернувся він до неї, — що за ідіоти читають отаке сміття?
Дівчина могла б справедливо відповісти, що якраз Фред і читає цю газету від першого до останнього слова щотижня.

Джордж Роузвотер, очевидно, повернувся з війни нездоровою людиною, бо жодна здорова людина, втративши зір і частку спадку по батькові, не сміялася б так багато.

Вони намагалися ставитися цинічно до того, що він продавав, але в глибині душі знали, що він пропонує їм єдину можливу для них схему швидкого збагачення: застрахуватися і чимшвидше вмерти.

Нещасний, понурий Фред уранці проводив час у пошуках клієнтів для страхування — в закусочній, яка слугувала кавʼярнею для багатих, і в газетярні, яка слугувала кавʼярнею для бідних.

Життя і без того жорстоке, то навіщо примушувати людей ще й страждати через брак грошей?

— Спитай себе, що про тебе подумали б зараз у Гарварді.
—А мені не треба питати. Я і так знаю.
— Он як?
— Вони від мене в захваті. Бачив би ти, які листи вони мені
надсилають.

Найвитонченіше задоволення в медичній практиці виникає, коли вдається спрямувати профана на шлях жаху, а потім повернути йому відчуття безпеки.

Якщо Еліот збирається когось любити — байдуже, кого саме, байдуже, чим вони займаються, — то ті з нас, хто любить конкретних людей з конкретних причин, мусять знайти собі нове слово.

Еліот зробив зі словом «кохання» те, що росіяни зробили зі словом «демократія».

Старі люди без надії тяжіють як до грубості, так і до точності.

— Я... я маю одну доволі простеньку думку, — сказав Макалістер.
— Остання ваша простенька думка коштувала мені контролю над вісімдесятьма сімома мільйонами доларів.

Еліот зʼясував, що деякі картинки підбадьорюють людей, зокрема зображення дитинчат різних тварин.

Любов, розуміння і трохи грошей — це не все, чого хотіли ці люди. Вони ще хотіли ліків.

— Була в мене колись кузина […] то вона мені зізналася, що, коли їй було пʼятнад-цять, шістнадцять, сімнадцять років, вона не говорила нічого, крім «Ні, дякую». Що зовсім непогано для дівчини її віку і статусу.

Вона сказала, що хоче накупити нового одягу і танцювати, танцювати, танцювати, аж доки не зомліє в обіймах високого смаглявого незнайомця, бажано подвійного шпигуна.

Рілейтбл, але давайте без подвійних шпигунів

Очі він мав вологі, ласкаві й карі, а тому бачив сторінки так, як бачив світ, — немов крізь велику пляшку оливкової олії.

Решту складали сральні, халупи, алкоголізм, невігластво, ідіотизм і збочення, бо все, що було здорове, вправне і розумне, цуралося окружного
центру.

не знала, що земля десь може бути така смертельно пласка і що люди десь можуть бути такі смертельно нудні.

У нього в кишенях часто можна знайти протизаплідні засоби, що викликає в деяких збентеження й огиду. Проте ті ж самі люди відчувають збентеження й огиду через те, що його батько не користувався протизаплідними засобами.

А я добре усвідомлюю, що я — страшний тугодум. Мені й досі важко прийняти, що я алкоголік, хоча навіть люди, які бачать мене вперше, розуміють це одразу.