Віта

“«Він лякав мене ще з дитинства. Мій дядько називав його Машиною Привидів. Безтілесні голоси. Я боявся його до смерті. І в подальшому житті я не міг спокійно ним користуватись. Телефон здавався мені якимось нелюдським приладдям, яке може пропустити особистість людини через свої дроти, якщо захоче. А якщо не захоче, просто відфільтрує вашу особистість так, що голос, який дійде до іншого кінця дроту, буде холодним, як риба. Повним сталі, міді, пластику, чого завгодно, тільки не тепла і справжності. По телефону легко казати не те, що думаєш; телефон перекручує значення слів. Нажити ворога по телефону дуже легко. Ще, звісно, телефон – така зручна річ; просто він завжди поруч і вимагає, щоб ви зателефонували тому, хто не хоче, щоб йому надокучали. Друзі увесь час телефонували, телефонували і телефонували мені. Чорт, у мене не було вільного часу. Як не телефон, то телевізор, як не радіо, то фонограф. Як не телевізор, фонограф чи радіо, то фільми з кінотеатру за рогом, фільми, що проектуються на низькі купчасті хмари із перервами на рекламу. Дощ уже не дощ, а наче змилки якісь. Як не реклама на хмарах, то музична реклама з естради у кожному ресторані; музика і реклами в автобусах, якими я їздив на роботу. Як не музика, то переговори по інтеркому чи мій нічний жах – наручний радіопередавач, по якому друзі і дружина телефонували мені кожні п’ять хвилин. Що такого у цих «сучасних зручностях», що робить їх такими спокусливо зручними? "
"Вбивця”
― Рей Бредбері, Все літо наче день один. 100 оповідань. Том перший. Книга 1

“Don't you find it a beautiful clean thought, a world empty of people, just uninterrupted grass, and a hare sitting up?”
― D.H. Lawrence, Women in Love

“This world is a comedy to those that think, a tragedy to those that feel.”
― Horace Walpole, The Letters of Horace Walpole

“I really do not want to be forced into all this criticism and analysis of life. I really do want to see things in their entirety, with their beauty left to them, and their wholeness, their natural holiness.Don't you feel it, don't you feel you can't be tortured into any more knowledge?”
― D.H. Lawrence, Women in Love