Тимощук В'ячеслав (Author of Люди без облич)

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Люборацькі by Анатолій Свидницький	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Це не випадкова книга в моєму читацькому списку. Я давно досліджую історію церкви, тож не міг пройти повз художній твір, що розповідає про родину священника на Поділлі у ХІХ столітті. «Люборацькі» — це багаторівнева розповідь, у якій за одним шаром се ...more
Feb 04, 2026 01:37PM · 3 likes · like · see review
Тимощук В'ячеслав and 2 other people liked Anastasia Zagrrava's review of Подолати минуле: глобальна історія України: "Переоцінена через назву. І очікування. Мене одну справді вражає, що в історичній книзі посилань на джерела - ніяких? А що, так можна було? _______ Бачу на платформі дуже мало розгорнутих відгуків з відмінними оцінками. Здебільшого більш ранні "п'ятірки"" Read more of this review »
Jan 05, 2025 07:25AM · see review
Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Діти вогненного часу (Навпакиїв, #1) by Мія Марченко	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Підліткове фентезі, це жанр, який до мене дуже далекий, а проте я вирішив прочитати книгу “Діти вогненного часу”. Я читав цю книгу, бо, скажу відверто, читати зараз багато зараз не виходить, якщо я щось таки сідаю читати, то зазвичай це наукові книги ...more
Dec 28, 2024 07:53AM · 1 like · like · see review
Тимощук В'ячеслав has read Советский квадрат: Сталин-Хрущёв-Берия-Горбачёв by Rafael Grugman	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Sep 18, 2024 04:25AM · like
Тимощук В'ячеслав made a comment on his review of Листя землі. Книга 1. " Yuliia wrote: "підкажіть, будь ласка, де можна дістати цю книгу в США? дякую" Ця книга в Україні букіністична рідкість, а в США і поготів. Але вона є в ...more "
Aug 19, 2024 11:58AM · see review
Тимощук В'ячеслав wants to read Аустерліц by W.G. Sebald	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Jul 17, 2024 10:27AM · 4 likes · like
Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Перший Кий Будича by Анатолій Дністровий	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
Остання книга з трилогії Дністрового про вигадане місто Будич, напевно, не могла бути іншою за формою, тільки отаким набором коротких історій. На відміну від перших двох книг “Сіра пейна” і “Привиди”, більших за розміром і тривалих оповідей, “Перший ...more
Jul 08, 2024 12:07AM · 5 likes · like · see review
Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing Привиди (Ukrainian Edition) by Анатолій Дністровий	Error rating book. Refresh and try again. Rate this book Clear rating 1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars
“Привиди” Дністрового, це роман, в якому я зміг побачити себе. Частково, не повністю, звісно. Наче альтернативна реальність, наче відповідь на запитання “а що якби я тоді вчинив інакше”, хочеш побачити як би все обернулося - читай книгу. Спочатку я п ...more
Jul 04, 2024 02:19AM · 5 likes · like · see review

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Це не випадкова книга в моєму читацькому списку. Я давно досліджую історію церкви, тож не міг пройти повз художній твір, що розповідає про родину священника на Поділлі у ХІХ столітті.
«Люборацькі» — це багаторівнева розповідь, у якій за одним шаром се Це не випадкова книга в моєму читацькому списку. Я давно досліджую історію церкви, тож не міг пройти повз художній твір, що розповідає про родину священника на Поділлі у ХІХ столітті.
«Люборацькі» — це багаторівнева розповідь, у якій за одним шаром сенсів одразу визирає інший. Тільки-но до нього доберешся й роздивишся — аж тут з’являється ще один. Власне, як і в реальному житті: одна подія тягнеться за іншою. Так само й читаючи роман, ти ніби все глибше й глибше пірнаєш у життя цієї священницької родини.
Перший рівень сенсів — це звичайна сімейна історія. Батько — священник, шанована в селі людина; його дружина — добра й роботяща жінка; троє дочок і син живуть собі та біди не знають, аж доки батькові не спадає на думку віддати дітей на навчання. Старшого Антося віддають учитися на попа, старшу дочку Марію (Масю) — до якоїсь польки, яка мала зробити з неї «благородну» панянку. Та не виходить нічого доброго з цієї затії — ні дітям, ні батькам, бо не всяка наука є добром і не завжди вона йде на користь.
Другий рівень сенсів — це класична літературна «жуйка» про конфлікт поколінь. Батьки не розуміють дітей, діти — батьків, у результаті страждають усі. Тисячу разів ми вже це бачили, читали й чули. Цікавим тут є хіба що сетинг: батько родини — священник, а події відбуваються у звичайному подільському селі. Неуважний читач на цьому й зупинився б, не помітивши інших рівнів книги. А вони, безперечно, є.
Третій рівень історії розповідає про вічне бажання людини піднятися вгору кар’єрною драбиною — а якщо не собі, то бодай дітям у цьому допомогти. Старий священник Гервасій Люборацький віддає своїх дітей у науку з щирого бажання дати їм краще життя. Він десь розуміє, що часи змінилися — а вони таки змінилися, бо йдеться про середину ХІХ століття, і вже близько п’ятдесяти років як на ці землі прийшла Російська імперія, а за нею й російська церква, які тут порядкують і під себе перебудовують суспільне життя. По селах ще є старші священники, які пам’ятають давніші часи, але нові реалії невпинно наступають.
У цих нових умовах батьки хочуть дати дітям шанс. Антося віддають учитися на священника, хоч мати й повторює приказку свого батька: «Будуть не ученики, а мученики, не учителі, а мучителі». Навчають його — добре чи погано — але російською, і де ж йому було іншого набратися? Це навчання приводить до біди й щастя не приносить. Дочку Марію віддають вивчити бодай польську, бо, як каже місцевий землевласник-поляк, «негоже мужицькою мовою говорити». Роблять із неї таку пані, що вона вже ні віри, ні мови, ні батьків знати не хоче. Тож і тут щастя немає. За старшою сестрою й дві молодші не знаходять свого: перша перебирає женихами в пошуках шляхтича, молодших видають заміж не з любові, а найменша взагалі потрапляє до монастиря. Нікому з дітей священника не вдається «влаштуватися» в житті.
Проте є ще четвертий, прихований рівень сенсів, який відкривається лише тоді, коли дізнатися більше про життя самого Анатолія Свидницького й зрозуміти, коли саме він писав свій твір. А писав він його в часи «накопичення потуги націєтворення» — у 1860-х роках, що згодом вибухнули Українською революцією 1917–1922 років. Варто лише замислитися: чому діти священника Люборацького мали таку нещасливу долю? Хіба проблема в науці? Ні. Чи, може, лихі часи їх загубили? Теж ні — бували й гірші. Річ у тім, що наука не пішла їм на користь, бо була чужою. З Антося намагалися зліпити правильного священника-русифікатора, а з Масі — дивною забаганкою — польську шляхтянку, якою вона ніколи не була. Тож проблема була не в науці, а у відсутності своїх еліт, своєї освіти, своєї держави й своєї ж таки церкви.
Лише разом, у цій повноті сенсів, розкривається історія, описана в романі «Люборацькі». Тож якщо ви цікавитеся історією, Поділлям, ХІХ століттям або просто хочете почитати якісну літературу — я сміливо раджу вам цю книгу. ...more

Тимощук В'ячеслав and 2 other people liked Anastasia Zagrrava's review of Подолати минуле: глобальна історія України:

"Переоцінена через назву. І очікування.

Мене одну справді вражає, що в історичній книзі посилань на джерела - ніяких? А що, так можна було?
_______
Бачу на платформі дуже мало розгорнутих відгуків з відмінними оцінками. Здебільшого більш ранні "п'ятірки"" Read more of this review »

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Діти вогненного часу (Навпакиїв, #1)
by Мія Марченко

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Підліткове фентезі, це жанр, який до мене дуже далекий, а проте я вирішив прочитати книгу “Діти вогненного часу”. Я читав цю книгу, бо, скажу відверто, читати зараз багато зараз не виходить, якщо я щось таки сідаю читати, то зазвичай це наукові книги Підліткове фентезі, це жанр, який до мене дуже далекий, а проте я вирішив прочитати книгу “Діти вогненного часу”. Я читав цю книгу, бо, скажу відверто, читати зараз багато зараз не виходить, якщо я щось таки сідаю читати, то зазвичай це наукові книги. Але раптом захотілося просто розслабитися і почитати у своє задоволення, чого я не робив уже дуже давно. Звісно я мав певні сумніви щодо того, чи раціонально я витрачаю час з цією книгою, але маю зізнатися, що я не пошкодував про це рішення! Не буду переказувати сюжет, він дійсно підлітковий, а тому дещо лінійний. Дорослому усе видається зрозумілим і прогнозованим, але підлітку буде цікаво і захопливо це читати. Це така собі класична пригодницька історія. Дитина потрапляє в інший “вимір”, знаходить там друзів, які допомагають їй повернутися додому, паралельно рятуючи той інший вимір від страшної загрози. Кажу ж, усе досить примітивно і прогнозовано :)

Проте найбільш важлива частина книги це не сюжет, це сетинг! Отут плюси тексту розкриваються повною мірою. На перший погляд, уся оповідка базується на відомій українській демонології: повітрулі, полуденниці та інші духи тут одні з головних персонажів. Але проте авторки досить вдало і продумано осучаснюють цю демонологію, додаючи духів, що більш відповідні нашому часу. Наприклад - “колійники” духи, що підтримують залізничні колії в робочому стані. Київський вокзал тут взагалі виступає чи не головним персонажем, на його території, точніше у вигаданому Завокзаллі відбуваються усі події. І власне саме це найбільше і підкупило мене і спричинилося до того, що я узявся читати книгу “Діти вогненного часу”. Річ у тім, що у мене у самого теж дуже особливе ставлення до київського вокзалу. Я вважаю це місце найбільш містичним в Києві, а також дуже недооціненим в плані розповідей про нього. А тут авторки так ніжно і з захопленням розповідають про нього, що стає одразу зрозуміло, вокзал і їм не байдужий. В книзі дуже добре переплітається минуле і сучасне. Лейтмотивом проходить сучасна війна, яку проти нас веде росія, але ця розповідь про російську загрозу (в книзі “Однооке Лихо”) дуже добре вплітається в історичну канву. Тут і згадки про бомбардування Києва в часи Другої Світової, зачеплено трохи єврейське питання оповіддю про родину батька, що втратив своїх дітей, трохи згадано про козацькі часи (отут, як на мене, треба було або краще розкривати лінію духа “Горнила” або не вплутувати козацтво взагалі) та чимало іншого. Так, деякі речі розказані похапцем, щоб не відволікатися від основного сюжету. Книга й так вийшла досить обʼємною, тож якби всі ці історичні “зачіпки-цікавинки” ще й розписувати вийшов би цілий цикл книг. Але в сухому залишку це дуже і дуже достойна книга, яку я б точно рекомендував почитати дітям, усім любителям Києва, а особливо київського вокзалу. ...more

Тимощук В'ячеслав has read

Советский квадрат: Сталин-Хрущёв-Берия-Горбачёв
by Rafael Grugman

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Тимощук В'ячеслав made a comment on his review of Листя землі. Книга 1.

Листя землі. Книга 1. by Володимир Дрозд

" Yuliia wrote: "підкажіть, будь ласка, де можна дістати цю книгу в США? дякую"

Ця книга в Україні букіністична рідкість, а в США і поготів. Але вона є в ...more "

Тимощук В'ячеслав wants to read

Аустерліц
by W.G. Sebald

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Перший Кий Будича
by Анатолій Дністровий

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

Остання книга з трилогії Дністрового про вигадане місто Будич, напевно, не могла бути іншою за формою, тільки отаким набором коротких історій. На відміну від перших двох книг “Сіра пейна” і “Привиди”, більших за розміром і тривалих оповідей, “Перший Остання книга з трилогії Дністрового про вигадане місто Будич, напевно, не могла бути іншою за формою, тільки отаким набором коротких історій. На відміну від перших двох книг “Сіра пейна” і “Привиди”, більших за розміром і тривалих оповідей, “Перший кий…” нагадує скоріше набір історій, що їх переповідають одне одному давні знайомі, які багато років не бачилися. Власне перша історія, яка і дала назву книзі, саме так і побудована, дорослий чоловік повертається в Будич у робочих справах, зустрічає давнього товариша і розповідає йому історію. Проте навіть інші оповіді, які уже мають геть іншу структуру, все рівно мають таке відчуття “переказаності”. Існує наче якась часова дистанція персонажами книги і подіями в книзі, так само як дистанція між тими таки персонажами і читачем. Але всі три книги і “Сіра пейна” і “Привиди” і “Перший кий Будича” насправді про одне і те ж, про Повернення. Саме так, з великої літери. Інколи це розповідь про те, що привиди минулого налітають на тебе, коли ти повертаєшся в рідне місто. Вони водночас реальні і ні, бо ти уже ніколи не повернеш колишнього, але те минуле все рівно не полишає тебе, воно присутнє десь на периферії, нагадує про себе знайомими, випадковими обличчями на вулиці, спогадами про минуле кохання і розбите серце. Інколи це розповідь про втечу з міста як в “Першому киї…” про те, що трапляється, що така втеча це єдиний шанс закінчити історію, залишити минуле позаду. А буває, що це розповідь про тих хто не зміг втекти, а тому їм заборонене Повернення. Як у “Сірій пейні” розповідь про тих хто лишився і зотлів в цьому ж місці. Про змарновані можливості, втрачені роки, про те, що життя так чи інакше душить тебе, намагається усіх зрівняти в сірій однаковості.

Напевно ця трилогія не для всіх читачів. Тільки ті хто змушені були виїхати, змінити кардинально своє життя, відірватися від рідних стін, тільки ці люди зможуть зрозуміти. Але й цього мало. Треба ще й ностальгувати, хотіти повернутися, зробити це, а потім боротися з привидами з власного минулого. Цікаво, що останнім часом я майже не можу читати художню літературу, сконцентрувавшись більше на наукових книгах, але тексти Анатолія Дністрового це наче вікно в моє минуле, коли я їхав в електричці додому з навчання і читав його “Пациків”, “Місто уповільненої дії” чи “Тибет на 8-му поверсі”. Ці книги переносять мене в минуле, бо наче і про мене написані. Варто лише поміняти назву міста, імена головних героїв і це вийде моє життя, моя історія, яку я розповідаю друзям на кухні. І це головна перевага літератури такого штибу. ...more

Тимощук В'ячеслав rated a book it was amazing

Привиди (Ukrainian Edition)
by Анатолій Дністровий

Rate this book

Clear rating

1 of 5 stars 2 of 5 stars 3 of 5 stars 4 of 5 stars 5 of 5 stars

“Привиди” Дністрового, це роман, в якому я зміг побачити себе. Частково, не повністю, звісно. Наче альтернативна реальність, наче відповідь на запитання “а що якби я тоді вчинив інакше”, хочеш побачити як би все обернулося - читай книгу.
Спочатку я п “Привиди” Дністрового, це роман, в якому я зміг побачити себе. Частково, не повністю, звісно. Наче альтернативна реальність, наче відповідь на запитання “а що якби я тоді вчинив інакше”, хочеш побачити як би все обернулося - читай книгу.
Спочатку я подумав, що це розповідь про повернення в рідне місто і про “Привидів” минулого, які на нас там чекають. Я і сам неодноразово курсував колись на поїзді памʼяті в своє минуле, що дивним чином збігалося за часом і напрямком з електричкою з Києва.

“Приміський поїзд Київ-Спогади відправляється з першої колії Головного мозку. Бажаємо пасажирам приємної дороги і нагадуємо остерігатися наслідків життєвих рішень прийнятих колись.”

Під розмірений стукіт коліс поїзда, чи під завивання двигуна автомобіля справді можна відлетіти назад років на 20 і згадати про те, яким ідіотом (чи ні) ти тоді був. Здається тоді. що не тільки ти-теперішній, але і ти-минулий їдете вдвох і обговорюєте старі часи. А коли ти вже приїдеш в пункт призначення і роззирнешся навколо, тебе з хлібом-сіллю зустрінуть три сестри-фрустрації: Перша - “Нічого не змінилося” її хліб теплий і запашний, дарує відчуття того, що ти тут усе знаєш, усе памʼятаєш, але її сіль гірка і неприємна, бо таки нічого не змінилося і ти згадуєш, чому ти тут більше не живеш. Друга сестра - “Люди геть інші” - смак її хліба незвичайний, завжди новий, такого ти ще не куштував, щось він нагадує, але що саме ти не можеш вловити, а сіль її майже без смаку, лише з крихтами спогадів, коли зустрічаєш в місті старого однокласника, перше кохання чи сусіда-алкоголіка. Третя сестра найбільш загадкова - “Наслідки твоїх вчинків” - саме аби побачити її ти насправді сюди і приїхав, саме її ти хотів побачити, бо тільки вона скаже тобі що ти за людина.

Саме про це роман “Привиди” про вчинки, про зроблений вибір, про відголоски цього вибору, які наздоганяють тебе через роки і або ніжно гладять по голові, або з усієї сили гамселять по макітрі важкою цеглиною. Анатолій Дністровий пише прозу, яка завжди дуже глибоко западає мені в серце. В його героях я з легкістю відшукую шматочки спогадів про власних знайомих, чи й відчуття самого себе. Ця проза завжди близька, завжди десь поруч на відстані витягнутої руки, бо щось з написаного ставалося з тобою, щось могло статися, а щось ти б хотів аби сталося. Тому ця книга наче справді багатовимірний стрибок у минуле і в своє власне і в минуле героїв. Але найголовніше, що ця книга не викликала у мене фантомного болю за моїм минулим. Мені не стало соромно, не стало ніяково, не виникло бажання термінового щось виправити. І тут можливі дві опції, або я все ж зробив свого часу правильні життєві вибори, або я такий дурень, що навіть не помічаю власних помилок. Який з цих варіантів правильний?… Покаже тільки час. ...more

Тимощук В'ячеслав’s Followers (68)

Тимощук’s Bookshelves

Тимощук’s Friends (86)

Тимощук В'ячеслав

Goodreads Author

Learn more
Ask the Author

Combine Editions
Тимощук В'ячеслав’s books

Тимощук is Currently Reading

rss
Тимощук’s Recent Updates

recent posts
Тимощук’s Groups

Тимощук’s Friend Comments

Тимощук В'ячеслав’s Followers (68)

Тимощук’s Bookshelves

Тимощук’s Friends (86)

Тимощук В'ячеслав

Goodreads Author

Learn moreAsk the Author

Combine EditionsТимощук В'ячеслав’s books

Тимощук is Currently Reading

rssТимощук’s Recent Updates

recent postsТимощук’s Groups

Тимощук’s Friend Comments

Learn more
Ask the Author

Combine Editions
Тимощук В'ячеслав’s books

rss
Тимощук’s Recent Updates

recent posts
Тимощук’s Groups