Ліліт

“I only want power so I can get books.”
― Eliezer Yudkowsky, Harry Potter and the Methods of Rationality

“Велика російська література не здібна виховати сильну й здорову, цільну й залізну людину, що буде мати крицеві нерви і не полізе рачки від тих ідеалів, які спалахнули в останній революції. Велика російська література не здібна підтримувати огонь надзвичайної віри в правду горожанських баталій, в неминучість приходу "далекої загірньої комуни". І коли московська молодь, в силу важких традицій, не може звільнитися від впливу свого мистецького минулого, то не тягніть в це болото (свідомо чи несвідомо) і наш молодняк.”
― Микола Хвильовий, Україна чи Малоросія

“але сумною є доля тих людей, які не мають у життя іншої мети, крім як народжувати дітей, не знаючи, навіщо вони це роблять. Щоб продовжити рід кажуть ті, котрі вірять, в існування кінцевої мети, в останній резон, хоч ніколи не мають найменшого уявлення, що таке кінцева мета і що таке останній резон і ніколи не запитують себе, в ім'я чого вони продовжують свій рід, так ніби це єдина й остання надія всесвіту.”
― Жозе Сарамаго, Caim

“...Але особлива дівчинка Надя розуміла: план перетнути чорну пітьму без орієнтирів значно надійніший, ніж упевнене блукання по колу
..І, мабуть, це був найгірший урок в його житті: виходило, що обґрунтований смуток краще ущербного свята. Та на справді він так не вважав. Насправді, просто вийти на перон і вигукувати разом з усіма «з новим роком», не маючи ні шампанського, нi хлопавок, - було б краще. Це було б просто чудово! Але потім через думку, що такий новий рік нормальній людині однак не потрібен, наче аж легшало. Вона означала, що вони зовсім не прогавили шанс потішитися життям, а просто зробили раціональний вибір. Правильний. І Андрiй засвоїв урок: якщо немає вагомих причин радіти, то не варто й намагатися. Іншим разом.
..Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби
..Він думав собі: про те, що твій кролик жере м'ясо і вміє гарчати, нікому не можна розповідати
..Юпітеру - все, що хочеш, а бику - у найкращому разі батіг
..- Кожному своє... - задумливо повторив він. - А знаєш де було так написано? На воротах Бухенвальду.
- І?
- Нічого хорошого там би не написали.
- А що в цих словах поганого?
- Що поганого... Ну от уяви на секундочку, що твоя робота - відчинити оті ворота. Нічого ж такого, так? Просто собі вiдчиняеш. Щоправда, в концтаборi... - він помовчав. - Я думаю, напис над входом був зроблений саме для тих, хто може засумніватися. Це ідеальне виправдання будь-якого зла. "Кожному своє". Випало тобі відчиняти браму? Відчиняй. Їм - задихнутися в газовій камерi? Добре, що не тобі. Кожному своє! А головне, ніхто не винен - просто так сталося
..Вівці всігда думають, що ріжуть самих паршивих
..Кажуть, люди стають кращі, коли плачуть"
..Оцей розумний, приємний чоловік, що цікавиться мистецтвом, серiйний убивця. Пригадав, як вони зустрілися вперше, і той міркував про марні надії. Як він себе виправдовує? Якось же виправдовує! Адже глибоко в душі всі вважають себе хорошими. Навіть «погані в поганому світі», як оце вiн, знають, що насправді вони нормальні..
Гріхи рідко ходять нарізно. І по-справжньому вовчі гріхи радше за все властиві найпаршивішим вівцям”
― Ілларіон Павлюк, Я бачу, вас цікавить пітьма