Sign in with Facebook
99 books
—
6 voters
Ліліт
https://www.goodreads.com/neprosta
“І коли московська молодь, в силу важких традицій, не може звільнитись від впливу свого мистецького минулого, то не тягніть в це ж болото (свідомо чи несвідомо) і наш молодняк. У нас теж були традиції. Але, по-перше, вони демократичніші, по-друге, їхню вагу не можна порівнювати з російським минулим. На "богоискательство" ми не страждаємо....Колись Герцен писав, що "Чінгісхан з телеграфами і електричними двигунами — неможливий". Наша молодь це добре знає. Отже, не заганяйте її в багно песимізму.
Стара західноєвропейська література ближче нашій молоді навіть (навіть) ідеологічно.”
― Україна чи Малоросія
Стара західноєвропейська література ближче нашій молоді навіть (навіть) ідеологічно.”
― Україна чи Малоросія
“І от знову починається вакханалія теософії, порнографії, розчарування і самогубства. Письменник, коли він пересічність, — раб свого суспільства.”
― Україна чи Малоросія
― Україна чи Малоросія
“...- Піти - означає померти.
- Ні. Піти - означає пожити, перед тим, як померти. Уперед.
...Говори відкрито, поки можеш
... - Як я тут без тебе?
Такі питання на засипку - причина, чому я не хотів нікому казати, що вмираю. Є питання, на які я можу відповісти. Я не можу сказати, як впоратися без мене. Не можу сказати, як мене оплакувати. Не можу переконати вас не відчувати провини, якщо ви забудете річницю моєї смерті або раптом зрозумієте, що минають дні, тижні, місяці - а в про мене згадуйте.
Я просто хочу, щоб ви жили”
― They Both Die at the End
- Ні. Піти - означає пожити, перед тим, як померти. Уперед.
...Говори відкрито, поки можеш
... - Як я тут без тебе?
Такі питання на засипку - причина, чому я не хотів нікому казати, що вмираю. Є питання, на які я можу відповісти. Я не можу сказати, як впоратися без мене. Не можу сказати, як мене оплакувати. Не можу переконати вас не відчувати провини, якщо ви забудете річницю моєї смерті або раптом зрозумієте, що минають дні, тижні, місяці - а в про мене згадуйте.
Я просто хочу, щоб ви жили”
― They Both Die at the End
“...то чим краще бути напруженим: трагедіями чи сміттям?
...Центрифуга ідіотизму
...Вони будують не нашу - антиукраїнську Україну...народ обирає карликів..
...Але народ у нас витривалий, привчений все терпіти, лише би не гірше...
...Говорити українською - громадський героїзм...небезпека одразу отримати ярлик націоналіста
...Завтра буде краще, а воно завтра тай завтра, і все уже позавчора
...Малюють крейдою "подаруй мені дитинство Україна", точніше буде віддай, бо дитинство забрали, при чому у всіх по-різному: у кого голодом, у кого війною, у кого репресіями, у кого спадком психологічних травм, так що малюйте діти на асфальті
...Становлення державності процес тривалий
.. і тонути не тону, і пливти немає сил..
..там не вистачить суржика з російським матом, там треба знати мову
...Щоб знали, що хтось їх не боїться
...Боюся лише причетності до ідіотів
...Не треба поводирів, народ не сліпий
...Були шістдесятники, революція на граніті, тепер помаранчева революція.. тільки боюся, щоб тінейджер не повернувся до свого відсутнього погляду
...Сторінку можна вирвати. Історію ні. От і настав наш День Гніву. Лінію оборони тримають живі.”
―
...Центрифуга ідіотизму
...Вони будують не нашу - антиукраїнську Україну...народ обирає карликів..
...Але народ у нас витривалий, привчений все терпіти, лише би не гірше...
...Говорити українською - громадський героїзм...небезпека одразу отримати ярлик націоналіста
...Завтра буде краще, а воно завтра тай завтра, і все уже позавчора
...Малюють крейдою "подаруй мені дитинство Україна", точніше буде віддай, бо дитинство забрали, при чому у всіх по-різному: у кого голодом, у кого війною, у кого репресіями, у кого спадком психологічних травм, так що малюйте діти на асфальті
...Становлення державності процес тривалий
.. і тонути не тону, і пливти немає сил..
..там не вистачить суржика з російським матом, там треба знати мову
...Щоб знали, що хтось їх не боїться
...Боюся лише причетності до ідіотів
...Не треба поводирів, народ не сліпий
...Були шістдесятники, революція на граніті, тепер помаранчева революція.. тільки боюся, щоб тінейджер не повернувся до свого відсутнього погляду
...Сторінку можна вирвати. Історію ні. От і настав наш День Гніву. Лінію оборони тримають живі.”
―
“...Але особлива дівчинка Надя розуміла: план перетнути чорну пітьму без орієнтирів значно надійніший, ніж упевнене блукання по колу
..І, мабуть, це був найгірший урок в його житті: виходило, що обґрунтований смуток краще ущербного свята. Та на справді він так не вважав. Насправді, просто вийти на перон і вигукувати разом з усіма «з новим роком», не маючи ні шампанського, нi хлопавок, - було б краще. Це було б просто чудово! Але потім через думку, що такий новий рік нормальній людині однак не потрібен, наче аж легшало. Вона означала, що вони зовсім не прогавили шанс потішитися життям, а просто зробили раціональний вибір. Правильний. І Андрiй засвоїв урок: якщо немає вагомих причин радіти, то не варто й намагатися. Іншим разом.
..Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби
..Він думав собі: про те, що твій кролик жере м'ясо і вміє гарчати, нікому не можна розповідати
..Юпітеру - все, що хочеш, а бику - у найкращому разі батіг
..- Кожному своє... - задумливо повторив він. - А знаєш де було так написано? На воротах Бухенвальду.
- І?
- Нічого хорошого там би не написали.
- А що в цих словах поганого?
- Що поганого... Ну от уяви на секундочку, що твоя робота - відчинити оті ворота. Нічого ж такого, так? Просто собі вiдчиняеш. Щоправда, в концтаборi... - він помовчав. - Я думаю, напис над входом був зроблений саме для тих, хто може засумніватися. Це ідеальне виправдання будь-якого зла. "Кожному своє". Випало тобі відчиняти браму? Відчиняй. Їм - задихнутися в газовій камерi? Добре, що не тобі. Кожному своє! А головне, ніхто не винен - просто так сталося
..Вівці всігда думають, що ріжуть самих паршивих
..Кажуть, люди стають кращі, коли плачуть"
..Оцей розумний, приємний чоловік, що цікавиться мистецтвом, серiйний убивця. Пригадав, як вони зустрілися вперше, і той міркував про марні надії. Як він себе виправдовує? Якось же виправдовує! Адже глибоко в душі всі вважають себе хорошими. Навіть «погані в поганому світі», як оце вiн, знають, що насправді вони нормальні..
Гріхи рідко ходять нарізно. І по-справжньому вовчі гріхи радше за все властиві найпаршивішим вівцям”
― Я бачу, вас цікавить пітьма
..І, мабуть, це був найгірший урок в його житті: виходило, що обґрунтований смуток краще ущербного свята. Та на справді він так не вважав. Насправді, просто вийти на перон і вигукувати разом з усіма «з новим роком», не маючи ні шампанського, нi хлопавок, - було б краще. Це було б просто чудово! Але потім через думку, що такий новий рік нормальній людині однак не потрібен, наче аж легшало. Вона означала, що вони зовсім не прогавили шанс потішитися життям, а просто зробили раціональний вибір. Правильний. І Андрiй засвоїв урок: якщо немає вагомих причин радіти, то не варто й намагатися. Іншим разом.
..Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби
..Він думав собі: про те, що твій кролик жере м'ясо і вміє гарчати, нікому не можна розповідати
..Юпітеру - все, що хочеш, а бику - у найкращому разі батіг
..- Кожному своє... - задумливо повторив він. - А знаєш де було так написано? На воротах Бухенвальду.
- І?
- Нічого хорошого там би не написали.
- А що в цих словах поганого?
- Що поганого... Ну от уяви на секундочку, що твоя робота - відчинити оті ворота. Нічого ж такого, так? Просто собі вiдчиняеш. Щоправда, в концтаборi... - він помовчав. - Я думаю, напис над входом був зроблений саме для тих, хто може засумніватися. Це ідеальне виправдання будь-якого зла. "Кожному своє". Випало тобі відчиняти браму? Відчиняй. Їм - задихнутися в газовій камерi? Добре, що не тобі. Кожному своє! А головне, ніхто не винен - просто так сталося
..Вівці всігда думають, що ріжуть самих паршивих
..Кажуть, люди стають кращі, коли плачуть"
..Оцей розумний, приємний чоловік, що цікавиться мистецтвом, серiйний убивця. Пригадав, як вони зустрілися вперше, і той міркував про марні надії. Як він себе виправдовує? Якось же виправдовує! Адже глибоко в душі всі вважають себе хорошими. Навіть «погані в поганому світі», як оце вiн, знають, що насправді вони нормальні..
Гріхи рідко ходять нарізно. І по-справжньому вовчі гріхи радше за все властиві найпаршивішим вівцям”
― Я бачу, вас цікавить пітьма
Ліліт’s 2025 Year in Books
Take a look at Ліліт’s Year in Books, including some fun facts about their reading.
931 books
|
445 friends
2,542 books
|
566 friends
700 books
|
7 friends
1,884 books
|
1,187 friends
1,700 books
|
447 friends
1,564 books
|
199 friends
71 books
|
3 friends
388 books
|
32 friends
More friends…
Favorite Genres
Polls voted on by Ліліт
Lists liked by Ліліт
