Євгенія

“Олена простягла Фардіну та Массі папір і повернулася до вчительського столу. Після уроку, збираючи учнівські роботи, забрала в Массі виконаний простою синьою ручкою малюнок, розділений на дві частини з підписами: праворуч — для матерів світу, ліворуч — для матерів Афганістану. Праворуч мати стояла біля гарного дитячого ліжечка, над яким висів мобіль із місяцем і зірками. Ліворуч мати навколішки припадала до дитячої могили.”
― Ганна Городецька, Інклюзія

“— І звідки ти, Флоріка? — спитала Директорка наполегливо-безпардонним тоном, який щоразу викликав у Олени бажання поґуґлити, чи немає якихось овочів чи суперфудів, вживання яких підвищує тактовність, щоб при нагоді порадити Директорці частіше їсти ці продукти.”
― Ганна Городецька, Інклюзія

“Їй подобалося бачити, як прибирання приносить очевидний результат. День витрачено, але замість безладу — порядок, пахне чистотою, бруд зник, житло розчищене, відвойовано в молоху життєвий простір, навіть повітря прозоріше — крізь чисті вікна до кімнат потрапляє більше світла.”
― Ганна Городецька, Інклюзія

“Вона схожа на бездомних дітей, які звикли терпіти побої й голод, але не вміють відкладати на завтра. Може, для них це правильно. Вони живуть одним днем. Витратити сьогодні, бо відкладене на завтра відберуть.”
― Ганна Городецька, Інклюзія