Євгенія

“Гроші вміють рахувати всі. Навіть діти, у яких погано з математикою, коли скажеш, що шоколадний батончик коштує сім гривень, а льодяник на паличці — чотири, порахують: щоб купити батончик та смоктун, треба одинадцять гривень. І додадуть, що таких дешевих цукерок у магазинах немає.”
― Ганна Городецька, Інклюзія

“Олена простягла Фардіну та Массі папір і повернулася до вчительського столу. Після уроку, збираючи учнівські роботи, забрала в Массі виконаний простою синьою ручкою малюнок, розділений на дві частини з підписами: праворуч — для матерів світу, ліворуч — для матерів Афганістану. Праворуч мати стояла біля гарного дитячого ліжечка, над яким висів мобіль із місяцем і зірками. Ліворуч мати навколішки припадала до дитячої могили.”
― Ганна Городецька, Інклюзія

“Страждаючи, наче Мартін Іден у пральні, Олена цілу вічність приклеювала етикетки на конвеєрі, час тягнувся безкінечно довго, здавалося, материки встигали розділитися і з'єднатися знов, ріки — затопити землю й повернутися в береги, імперії міцніли й зазнавали краху, а Олена продовжувала змащувати клеєм етикетки.”
― Ганна Городецька, Інклюзія

“Колонія на Марсі мала стати взірцевою спільнотою, що позбулася всього найгіршого із Землі, але стала строго контрольованим суспільством, де купка багатіїв забороняє всім іншим робити будь що, що нібито загрожує спільним інтересам.”
― Max Kidruk, Колонія