m. > m.'s Quotes

“СССР і Америка уже здійснили маршрут функційної доби. Але СССР здійснив його системою терору, тиску й розчавлення людської особистости. Америка здійснила його системою своєрідного розподілу економічних цінностей і добровільної нівеляції пересічної людини. Обидва способи не задовольняють людство, але хіба може бути сумнів, що один з них все таки незрівняно кращий?”
― George Y. Shevelov

“відсутність речі зумовлює її присутність.”
― Robert Sheckley, Options

“Будь-яка держава неохоче ділиться монополією на насильство.”
― Максим Беспалов, Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але...

“Люди – як собаки: поки маленькі – всі хороші, а далі вже від породи залежить.”
― Фоззі, Чорний хліб

“Це – моє, а це – зовсім моє.”
― Фоззі, Чорний хліб

“Все пов'язано з усім, і все на світі є коло.”
― Євген Лір, Степовий бог

“У метро люди були втомленими і справжніми.”
― Іра Цілик, Післявчора

“Дюзадерак і вдова Уменеж уже певний час повільно йшли поряд і навмання і, до того ж, мовчки, коли раптом збагнули, що вже певний час повільно йдуть поряд і навмання і, до того ж, мовчки.”
― Ремон Кено, Zazie in the Metro

“Саме поняття «федералізація» прихильниками федеративного устрою України з самого початку було поставлено з ніг на голову. Адже слово «федерація» перекладається як «об'єднання». Отже, передбачає процес об'єднання певних розрізнених територіальних утворень в одну державу. Українські ж «федералісти» пропонували зворотній процес – роз'єднання вже існуючої цілісної держави.”
― Денис Казанський, Як Україна втрачала Донбас

“Ох, земелько, свята земелько – божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати до купи, в одні руки...”
― Іван Карпенко-Карий, Вибрані П'єси

“Як же то він ще й досі з ума не зійшов, бо, кажуть, як біблію всю прочитаєш, то безпремінно з ума зійдеш!”
― Іван Карпенко-Карий, Вибрані П'єси

“І саме тому ми стверджуємо, що здоровий спосіб життя базується не лише на розумінні, що робити, а й на усвідомленні, коли саме.”
― Ольга Маслова, Коли я нарешті висплюся?

“Купивши картину, ми водночас купуємо вигляд представлених на ній речей.”
― Джон Берджер, Ways of Seeing

“Дев'яносто восьмий рік, три місяці до дефолту, прірва часу до смерті.”
― Артем Чех, Doc 1

“А чого тим людям боятися Бога, коли Чорнобиль страшніший?”
― Євген Гуцало, Діти Чорнобиля

“– То він, може, штунда? – допитувалась пані Дарочка.
– Не штунда, – втрутилась Марта. – Казав, буде пить.
– Ага, то це він із тих, що на реабілітації? Із наркоманів?
– Пані Дарочко, між алкоголіками і штундами є ще проміжні значення, – відрізала Марта.”
― Євгенія Кузнєцова, Спитайте Мієчку

“Коли тобі п'ять, ти можеш сховати весь світ у сірникову коробку. Всі навколо люблять тебе, і ти несеш цю любов, ніби зловленого в лопухах жука. Він весь твій, твоя влада над ним абсолютна, й лише тобі вирішувати: відпустити його чи довго й зосереджено відривати йому лапки і крильця.”
― Артем Чех, Хто ти такий?

“Тоді єдиним його бажанням було, аби це тривало вічність, не губилося у бруді й іржі міста, не тануло у гучних натовпах і задушливих шкільних класах, не стікало до темних міських колекторів. Але щойно ти встигаєш про це подумати: про млість, про вічність і про солодке розжарене повітря, - як на тебе звалюються важкі брили рутини і відповідальності, ти борсаєшся під ними, щосили намагаєшся заковтнути якомога більше повітря, проте легені стискаються під тягарем, мов металобрухт у пресі, і ти вже нічого не можеш, хіба падати на дно і плакати. Іноді нічого не залишається, окрім як плакати. Особливо, коли тобі одинадцять.”
― Артем Чех, Хто ти такий?

“Вірш — це неспокій, що заспокоївся.”
― Reiner Kunze, Sensible Wege: Und Frühe Gedichte

“«тикання» щось таке додає до розмови, чого би не було, якби ми говорили весь час на «ви»”
― Taras Prokhasko, Сотворіння світу. Сім днів із Тарасом Прохаськом

“А потім була та Війна, якій вже ніхто не шукав якихось інших назв, бо така війна не питає тебе, чи ти готовий до неї. Вона просто прилітає снарядом у твій дім.”
― Олександр Михед, Котик, Півник, Шафка

“Як завжди, у нас не тільки три гетьмани, а й телеканалів більше за розумну кількість.”
― Андрій Забіяка, Культурна експансія

“Держава настільки контролювала життя та побут громадян, що люди втратили відчуття спільного і вважали, ніби за межами дверей їхньої оселі простір є нічиїм та таким, який не має цінності.”
― Кирило Чуйко, Культурна експансія

“Не відкладай роботу на суботу, а кохання на старість.”
― Василь Усатенко, Танці навколо штучного хріну

“Мами ніколи не сплять, поки діти десь ходять увечері. Навіть коли кажуть, що сплять.”
― Євгенія Кузнєцова, Драбина

“це місто з нецілованим асфальтом
та нецілованими дівчатами”
― Любов Якимчук, Apricots of Donbas

“Якщо у нас і є якесь майбутнє, то це – минуле.”
― Vasyl Makhno, Дім у Бейтінґ Голлов

“Мій син уві сні сміється. На сході гинуть,
Щоб він уві сні сміявся, а я це чула.”
― Ірина Цілик, глибина різкості

“Перерахуй на п'ять касок і випий три шоти —
Ми так живем. Виживаєм, вірніше, тихцем.
Та не рятують кевларові майки і шорти
Від цього чорного літа з безоким лицем.”
― Ірина Цілик, глибина різкості

“Але нам рідко дано вмирати за власним бажанням, треба терпіти.”
― Олексій Чупа, Казки мого бомбосховища