Serhii > Serhii's Quotes

“People talk about nightfall, or night falling, or dusk falling, and it’s never seemed right to me. Perhaps they once meant befalling. As in night befalls. As in night happens. Perhaps they, whoever they were, thought of a falling sun. That might be it, except that that ought to give us dayfall. Day fell on Rupert the Bear. And we know, if we’ve ever read a book, that day doesn’t fall or rise. It breaks. In books, day breaks, and night falls.

In life, night rises from the ground. The day hangs on for as long as it can, bright and eager, absolutely and positively the last guest to leave the party, while the ground darkens, oozing night around your ankles, swallowing for ever that dropped contact lens, making you miss that low catch in the gully on the last ball of the last over.”
― Hugh Laurie, The Gun Seller

“If you ask any police officer what the worst part of the job is, they will always say breaking bad news to relatives, but this is not the truth. The worst part is staying in the room after you've broken the news, so that you're forced to be there when someone's life disintegrates around them. Some people say it doesn't bother them - such people are not to be trusted.”
― Ben Aaronovitch, Midnight Riot

“Hodor," said Hodor.”
― George R.R. Martin, A Song of Ice and Fire

“Потрібно віддавати належне чужому безумству, адже невідомо, як ти сам за пару років будеш поводитися на людях.”
― Сергій Жадан (Serhiy Zhadan), Anarchy in the UKR

“...Туристи для мене заголосні й метушливі, вони приносять із собою відчуття штучності, минущості, вони з'являються в своїх шортах і панамах, з кодаками на бойовому взводі і ти відразу ж відчуваєш себе зайвим, і вони це відчувають, вони дуже чутливі, ці туристи, вони нібито й дивляться в об'єкгиви своїх кодаків, кудись повз тебе, в історичні панорами, що відкриваються за твоєю спиною, а самі насправді перешіптуються — що це за клоун, чому він не в шopтax, де його, блядь, панама, звідки він тут?”
― Сергій Жадан (Serhiy Zhadan), Anarchy in the UKR

“Чим харківський Шева відрізняється від решти Шев, густо встановлених по містах і селах України? Харківський Шева позитивно вирізняється грамотно підібраним соціальним контекстом. На відміну, скажімо, від понурого київського, в якого перед очима маячить червона стіна університету, чи від кислотного львівського з риб'ячим хвостом, наш Шева настільки природно обліплений різними декласованими елементами, що відразу розумієш весь той концепт, котрий скульптори вкладали в потужний торс Тараса Григоровича — якщо вже говорити про Шевченка як про поета-демократа, поета-революціонера, то й тло в такому випадку має бути відповідним. Себто революційним. А яке революційне тло може створювати риб'ячий хвіст? Жодного, якщо не йдеться, звісно, про сексуальну революцію. Натомість, якщо йдеться про революцію соціальну, то до нейтральної в будь-якому разі постаті поета, як це не дивно, найбільш пасують саме такі дивні й недоречні на перший погляд персонажі, всі ці червоноармійці й комсомолки, котрі зусібіч обступили його і від котрих він відштовхується, різко повертаючи свій накачаний революційний тулуб і роблячи досить-таки прозорий жест рукою — таке враження, що зараз він гордо викине вперед руку з міцно стиснутим кулаком і вдарить ребром долоні по рукаву — ось вам, тримайте, за всіх червоноармійців і комсомолок цього великого міста, отримуйте мій персональний заповіт, мій палкий непереможний фак, а все інше вам скажуть мої друзі, все, звертається він до червоноармійця з бомбою, я закінчив, можеш кидати. Ти ніколи не можеш передбачити, хто опиниться поруч із тобою у відповідальний момент, яка публіка зреагує на твої римовані заклики до повалення режиму.”
― Сергій Жадан

“Все люди виноваты перед матерью, потерявшей на войне сына, и тщетно
пробуют оправдаться перед ней на протяжении истории человечества.”
― Vasily Grossman, Life and Fate

“В жизни газетчика есть все, чем прекрасна жизнь любого достойного мужчины. Искренность? Газетчик искренне говорит не то, что думает. Творчество? Газетчик без конца творит, выдавая желаемое за действительное. Любовь? Газетчик нежно любит то, что не стоит любви.”
― Сергей Довлатов, The Compromise

“В журналистике каждому разрешается делать что-то одно. В чем-то одном нарушать принципы социалистической морали. То есть одному разрешается пить.
Другому - хулиганить. Третьему - рассказывать политические анекдоты. Четвертому - быть евреем. Пятому - беспартийным. Шестому - вести аморальную
жизнь. И так далее. Но каждому, повторяю, дозволено что-то одно. Нельзя быть одновременно евреем и пьяницей. Хулиганом и беспартийным...”
― Сергей Довлатов, The Compromise

“Раньше все события боя воспринимались наступающим и успешно преодолевающим сопротивление по отдельности: разрыв снаряда... пулеметная очередь... вот он, этот, за укрытием стреляет, сейчас он побежит, он не может не побежать, так как он один, по отдельности от той своей отдельной пушки, от того своего отдельного пулемета, от того, соседнего ему, стреляющего тоже по отдельности солдата, а я - это мы, я - это вся громадная, идущая в атаку пехота, я - это поддерживающая меня артиллерия, я - это поддерживающие меня танки, я - это ракета, освещающая наше общее боевое дело. И вдруг - я остаюсь один, а все, что было раздельно и потому слабо, сливается в ужасное единство вражеского ружейного, пулеметного, артиллерийского огня, и нет уже силы, которая помогла бы мне преодолеть это единство. Спасение - в моем бегстве, в том, чтобы спрятать мою голову, укрыть плечо, лоб, челюсть.”
― Vasilli Grossman

“Киргизи почуваються на Україні непевно, моральний дух у бригаді низький. Комісари вимагають військової дисципліни. Киргизи вже не можуть атакувати з вигуками "Аллах акбар". Це недоречно, щоб солдати Червоної армії йшли у бій з божим іменем на вустах. Якщо вже мусять, нехай кричать: "Ленін акбар", - радять командири.”
― Станіслав Лубєнський, Pirat stepowy

“Рішення щодо махновців приймаються на найвищому рівні. Воєнно-революційна рада вустами командувача 14-ї армії Ієроніма Уборевича передає найсвіжіші директиви начдивові Йоні Якіру, що діє на Україні. Литовець російською пояснює молдаванинові, як чинити з українськими селянами. А за ниточки до того ж тягне грузин. Це не жарт, а лише характерна картина з буденності більшовицького інтернаціоналу.”
― Станіслав Лубєнський, Pirat stepowy

“Кімната п'ята, остання. Голодомор і злочини комунізму. Чому тут? Бо на першому поверсі цілком інакша історія: уславлення радянської армії, механізація колгоспів, успіхи у виконанні чергових планів. Пожовклі стенди з чудовими тракторами і велетенська дамба Дніпрогесу. Обидві версії сором'язливо ховаються навзаєм, щоб одна не змогла дізнатись про іншу. Щоб не завдавати одна одній прикрощів. Музей у Гуляйполі не знайшов способу поєднати ці оповіді. Як пишатися радянською історією і водночас говорити про злочини системи?”
― Станіслав Лубєнський, Pirat stepowy

“Shakespeare shoved into bed together words that scarcely knew each other before, had never even been introduced.”
― Melvyn Bragg, The Adventure of English: The Biography of a Language

“For reasons I have yet to understand, many people don’t like chemicals, which might explain the perennial movement to rid foods of them. <...> Personally, I am quite comfortable with chemicals, anywhere in the universe. My favorite stars, as well as my best friends, are all made of them.”
― Neil deGrasse Tyson, Astrophysics for People in a Hurry

“The end of his great project was in sight, and then he encountered the verb take, with its remarkable number of senses. He had had to deal with complicated verbs before: come had ended up with 56 senses, go had 68 and put had 80. But take was going to require an unprecedented 124.”
― David Crystal, The Story of English in 100 Words

“There is a rumour going around that I have found God. I think this is unlikely because I have enough difficulty finding my keys, and there is empirical evidence that they exist.”
― Terry Pratchett

“a family of such antiquity and importance has a right to a ghost.”
― Charles Dickens, Bleak House

“with a sharp nose like a sharp autumn evening, inclining to be frosty towards the end.”
― Charles Dickens, Bleak House

“Традыцыйна сучасным філосафам лічыцца асоба, якая хапае дручок сваііго інтэлекту, утыкае яе ў мурашнік падтыраных у кагосьці сэнсаў і пачынае ім сістэматычна хуярыць. Мэта сучаснай філасофіі заўжды адна лабіраванне мэблевай мафіі. 20 тамоў па 600 старонак трэба кудысьці складаць і на нешта ставіць, а найлепей падыходзяць для такой справы акурат кніжныя навічкі. Хоць, па шчырасці, асабіста мы найчасцей бачым навучальную літаратуру ў гаспадарчых
на распалку, чым на палічках.”
― Іван Семесюк, Еволюція або смерть: пригоди павіана Томаса

“Truth does not necessarily have to agree with facts. Otherwise, the Manhattan phone book would be The Book of Books. Four million entries, all factually correct, all subject to confirmation. But that doesn’t tell us anything about one of the dozens of James Millers in there. His number and address are indeed correct. But why does he cry into his pillow every night? It takes poetry; it takes the poetic imagination to make visible a deeper layer of truth.”
― Werner Herzog, Every Man for Himself and God Against All: A Memoir