“— Люди гречні! Газди файні! Дідич і дідичка, панна і я просимо вас на весілля, що відбудеться на Покрову. Хто прийде здалеку, пристанище знайде — хай цим не турбується. Будуть великі музики гуцульські — із Жаб’я, Ясенова та Яворова. Й будуть три циганські музики — із Буковини та Угорщини, і жидівські — з самої Коломиї. Будуть церковні відправи та богослужби, будуть забави і кумедії різні. І такі вогні шугатимуть у повітря — як зорі або квіти світляні. Будуть священики з усеньких гір, і польські ксьондзи аж із Косова та Коломиї. Будуть пани зі Львова, Відня, Варшави, Слободи-Ропи, із Англії та Америки. І будуть жиди з усіх гір, сам рабин приїде із Косова, будуть газди і люди звідусіль, багаті й бідні. Навіть старий Фудор, що з паном колись воював, і той прийти обіцявся. Отож чемно-гречно вас просимо-запрошуємо. Кого побачите — просіть, усенькі гори просіть! Скажіть, що пан, дідичка і сам Фока ясенівський запрошують. А кому з інших полонин цікаво, переказуйте — най затримається біля Чердака, я там пригощатиму людей і на весілля буду просити.”