“«Кожний народ жорстокий, і нема нічого страшнішого, як пустити людей на людей».
«А все ж таки чого ми так мордуємо тих холів?»
«Щоб вони не мордували нас».
«Хохли?»
«Гадаєш, що не вміють? А Синоп, Трапезунт, а Царгород?»
«Але вони до нас не пхаються».
«Бо не потребують. Мало в них землі і всякого добра?»
«Тому, гадаєш, поруйнувати треба».
«Треба чи ні – це знати цареві, не нам. Цар, кажуть, до моря йде крізь Pontus Euxinus, до Персії та до Індії багатої, цілий світ підіб’є, як другий Олександр... А ми люди його».”