“Кожна людина, чи то найчесніший пан, чи останній розбійник, геній чи шлемазл, прошак чи Зденко Прімісил, має той єдиний важливий життєвий принцип: не користуватися службовим авто, не переходити вулицю на червоне світло, не купувати німецького майонезу, і дотримується його, того принципу, як чогось найважливішого в житті. Це і є найважливіше, бо в тій затятості, у дріб'язковій чесності та ще дрібнішому церемоніалі життєвого порядку — вся повага людини до самої себе. Одного разу порушивши той свій принцип, людина стає кимось іншим або взагалі перетворюється на ганчірку.
Або ж це все тільки виправдання і пояснення власної дурості.”