“Є різні подорожі. Більшість людей - за статистикою 95% - їдуть кудись, аби відпочити. Вони хочуть жити в комфортабельних готелях, біля самого пляжу й смачно їсти. А що це буде - Канарьскі Острови чи Фіджі - це для них другорядна справа. Молоді люди охоче мандрують для встановлення рекордів, здійснюючи, скажімо, спробу проїхати Африку з півночі на південь або перепливти Дунай на байдарці. Їх не цікавлять люди, яких вони зустрічають дорогою, їхня мета - випробувати себе і отримати задоволення від долання труднощів. Деякі подорожі - це наслідок праці або примусу: переміщення пілотів літаків і біженців - це також своєрідний різновид мандрів. Для мене найцінніші - репортерські, етнографічні, антропологічні подорожі, які мають на меті дати кращі знання про світ, історію, зміни, що відбуваються, і ділитися ними. Вони вимагають зосередження та уваги, але завдяки їм можу краще зрозуміти світ і закони, які ним керують.”