“Ти часто й багато чогось вимагаєш від нас. Називаєш це нашим обов’язком. Чи, щоб м’якше звучало, — почесним обов’язком. Інколи навіть священним обов’язком. Але обов’язком. Зрідка ти визнаєш, що ми маємо і права. Але передусім права належать тобі. Право наглядати за нами. Контролювати наші вчинки, наші дії. Визначати, які з цих дій вірні, а які ні. Які дії дозволені, а які — злочинні. За злочинні ти нас караєш. Карати ти вмієш, і робиш це з задоволенням.”