“Всі дружно виводили «Катюшу» зі «Смуглянкою», «Не сльішньі в саду даже шорохи» та інше інтернаціональне. Як же ми тішилися, що ці пісні знає кожен — і білорус, і осетин, і молдаванин. Усі тут були однакові, з однаковим, підігнаним під лінієчку минулим, спільною мовою й історією. Тої миті ми здавалися непереможними.”