“Буяло літо, шаленіючи густими барвами, воно було в самім розпалі, і, хоча зелень на полях бралася позолотою, хоча вже червоніла горобина, а ліси вкривалися латками невблаганної жовтизни, – світла, тепла, кольорів було не менше, ніж раніше, та й у повітрі ще ніщо не вказувало на похолодання, яке неминуче означає: рік іде на спад

Розділ дев'ятий. Мандрівник – у кожному із нас”