“за кілька днів, відчуваючи, що божеволіє від замкнутого простору підвалу, над яким стоїть велет з кувалдою. переступивши поріг квартири, жінка сказала самій собі, що краще вже помре тут, але більше нікуди не піде. але вночі, коли вона лежала, закутавшись у кілька ковдр серед двох стін, полетіли літаки. і жінка зрозуміла, що раніше не знала геть нічого про тваринний страх.”