“Толік думав про ракети, снаряди, вибухи, тіла, про те, як вся країна прокинулась у війні, i Рауль розчинявся на тлі його благополучної вулиці, барів, гомону їхніх відвідувачів, на тлі недоречно веселої пальми, з якої сипались жовтогарячі фініки.”