“Я подумки піднімалась звивистою стежкою догори, окидаючи зором широку панораму з копицями сіна і загорожами, з сизими вершинами, які дихали сонним спокоєм, аж туди, де синіла смуга піску, пригадуючи собі холодне вологе гірське повітря, просякнуте запахом чебрецю та кізяків

[...]Розділ 13”