“У цій різнокольоровій мотузці, яку ми звемо історією, дві нитки мають найбільше значення. Одна зв'язує з минулим, укорінюючи наше існування в ідеях та звичаях, витворених задовго до нас. Інша тягне нас у майбутнє, до царини невідомого, де все є можливим і ніщо не має стійких форм. Протягом більшої частини історії людство трималося за першу нитку й із осторогою ставилося до другої. Майбутнього торкалися, міцно тримаючись за минуле, - немов альпініст, що видирається на круту скелю, прив'язуючи себе мотузкою до нерухомого каміння.”