“Гаміні каже, що люди, які не жили всередині війни, уявляють собі її, наче в кіно побачили, і то було кіно не про комбатантів, а про якихось військових журналістів з Америки. Герой сідає в літак, кидає прощальний погляд довгим планом на країну, якийсь умовний Вʼєтнам розчиняється в хмарах, герой летить додому, де напише книжку про війну, що для нього закінчилася.”