“– Візьми приїдь до нього.
– Послухай, це тільки у кіно виглядає доречно. В житті ніхто нікого не чекає. В житті я приїду, його не буде, я сидітиму коло під’їзду, потім тинятимусь містом, упрію, буде мокра спина і брудні від міського пилу ноги. А тоді він мене побачить і не приховуватиме того, що ця несподіванка не надто приємна.”