“Посміхнувшись, Рей підняв очі до зоряного неба. Воно виблискувало зоряним пилом і, здавалося, мало б шуміти, але те, що воно завжди було таким тихим, здавалося Лені страшенно моторошним. Між ними і цим мерехтливим блиском була безмежна, безмежно глибока порожнеча непроглядної темряви.”