“Книжка заворожувала його, а точніше, зміцнювала. У якомусь сенсі книжка не повідомила йому нічого нового — але в цьому-то і полягала її принадність. Вона говорила те, що він сам міг би сказати, якби зумів упорядкувати уривчасті думки. Вона була твором розуму, схожого на його розум, тільки набагато сильнішого, більш систематичного і не охопленого страхом. Кращі книжки, зрозумів він, кажуть тобі те, що ти вже сам знаєш.”