“У цій долині люди стали багатими та збудували високі будинки, що в кожному селі, ніби насміхалися над сучасністю. Їхніх дітей пожирали вовки, війни, фабрики, тепер тут були Антоні зі Стеф, аби засвідчити всі збитки. Під їхньою шкірою — недоторканий трем. Так само, під поверхнею згаслого міста продовжувалася підпільна невидима історія, що вимагала обрати свій табір, зробити вибір, рухатися, вступити в битву.”