“Бувають такі куточки у світі - навіть за тисячі кіло-метрів від місця, де живе твій кіт, - у яких ти почува-ешся в рідних стінах. Щось є в них особливе: якась ат-мосфера, дрібниці, запахи, світло через вікна, колір стін, шум вітру чи протягів, люди врешті-решт, щось, що робить тобі добре на душі, дарує спокій і малень-ке, ледь помітне щастя. Чашка з кавою на деревʼяній стільниці, муркіт місцевого кота на дивані, книжкові полиці, гітара у куточку, запах свіжих томатів на кух-ні. В якийсь момент життя ми полишаємо цей міль-йон дрібниць позаду, а потім десятиліттями шукаємо їх знову. І неймовірно цінуємо, коли знаходимо при-наймні декілька елементів цього нескінченого пазлу одночасно, в одному місці.”